Вчитись бути батьками і сім’янинами потрібно все життя

В рамках ініціативи «СумДУ - заклад дружний до сім’ї» та проекту «Рівні можливості для здобуття професії молодими матерями-студентками у вищих навчальних закладах» ми раді запропонувати вам електронну розсилку (інформаційний бюлетень) «Сім’я як партнерство». Ми переконані, що вчитись бути батьками і сім’янинами потрібно все життя. Тож, пропонуємо долучитись до цього навчання!
Якщо у вас виникнуть запитання – ви можете задати їх нашим спеціалістам - психологам та педагогам соціально-психологічної служби СумДУ, надіславши на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

 Теми сьогоднішнього випуску:

1. Емоційне благополуччя дитини
2. Нашим дружинам – мамам наших дітей - присвячується  
3. Святкові нагоди травня

Емоційне благополуччя дитини

Діти роблять все, що роблять дорослі, а не те,

що вони говорять, що потрібно робити.

Нагадуємо, що у минулому випуску журналу йшлося про потребу сформувати у дитини гарну думку про себе. Для цього достатньо привітно спілкуватись з нею, радіти їй, посміхатись та обіймати. Всі ці на наш погляд дрібниці багато значать для дитини. Все, за що ми її хвалимо, говорить дитині про те, що по-нашому важливо в житті. Хвалити потрібно не лише за результати, а і за старанність, труд, розвиток.

Сьогодні ми висвітлимо потребу дитини у відповідному вираженні почуттів. Для цього потрібно привчати її розуміти свій емоційний стан. Задавайте їй питання: «Ти сердишся бо…?», «Ти радієш, що зумів…?», «Ти пишаєшся тим, що…?». Кажіть їй слова, які виражають емоції: «Мені здається, що ти задоволений», «Ти виглядаєш сумним». Запитайте її, що цікавого відбулося сьогодні, що радувало чи засмучувало. Заохочуйте дитину говорити про те, що вона відчуває. Запропонуйте їй порівняти свої переживання з погодою за вікном, з порою року, з квіткою, твариною.

Розмовляючи з дитиною про почуття, допомагайте їй:
-    говорити зрозуміло
-    засвоювати слова, якими вона зможе виражати те, що відчуває
-    звільнитись від сильних почуттів, з якими вона не в силах впоратись
-    зрозуміти, що всі почуття є природними, що відчувати інколи смуток, злість, розчарування – це нормально
-    поставити себе на місце інших людей, щоб зрозуміти, що вони відчувають.

Необхідно приймати почуття дитини, а не забороняти відчувати, говорячи: «Сердитись – це некрасиво», «Не бійся», «Посміхайся». Такими словами ми даємо дитині зрозуміти, що те, що вона відчуває, неправильно або неважливо.    

Дитина, якій забороняють проявляти свої почуття, від них не позбавляється. Якщо їх пригнічувати, то можна, навіть, захворіти (це загрожує, до речі,  і дорослим). Коли дитина не може виразити свої почуття, вона починає вести себе «погано». Також ведуть себе і дорослі.    

Заохочуйте дитину виражати свої почуття словами та навчіть її робити це відповідним чином – так, щоб не заподіяти шкоди собі або іншим. Наприклад, Ви можете сказати їй: «Ми всі інколи сердимося, але бити Івана не можна, тому, що йому буде боляче». Підкажіть їй інші способи вираження почуттів: розмова з близькою людиною про те, що тривожить, заняття малюванням, гра в м’яча, ведення щоденника тощо.  Все це допоможе їй звільнитись від негативної енергії, не завдаючи шкоди іншим людям.    

Плач також являється способом звільнення від сильних почуттів. Як би Вам не було боляче дивитись на дитину, яка плаче, інколи краще дозволити їй це зробити. Замість «Ну, досить, не плач» або «Не веди себе як маленький», скажіть їй: «Поплач, і тобі стане легше». Хлопчики, як і дівчата, потребують тепла, уваги, підтримки у вираженні своїх почуттів. Можливо,  дівчатка здаються нам більш чутливими, але лише тому, що досі жива хибна думка, що хлопчики не мають показувати того, що відчувають, а особливо плакати. Якби хлопчики могли вільно говорити та виражати те, що відчувають, ми б переконались, що вони переживають те ж саме.    

Коли дитина у розлюченому стані починає сперечатись з  Вами, зберігайте спокій. Діти вчаться як себе вести, дивлячись на дорослих. Якщо ми завжди говоримо «дякую» і «будь-ласка», вони починають говорити так само. Якщо ми виходимо з себе, коли інші вчиняють не так, як нам би хотілось, вони думають, що саме таким чином вирішуються непорозуміння. Пам’ятайте, що  кожного разу, коли Ви втрачаєте контроль над собою при дитині, Ви показуєте їй, що так само може вчиняти і вона. Слідом за Вами вона теж буде кричати та проявляти агресію, бажаючи отримати те, що хоче.    

Коли Ви б’єте дитину, то не лише лякаєте її, а й наносите емоційну травму та робите її агресивною. Як би не було складно, єдиний можливий вихід – зберігати спокій, не підвищувати голос, не бити дитину і вислухати її. Якщо Ви відчуваєте, що вже готові вийти з себе – «тікайте». Скажіть дитині, що поговорите про те, що відбулось, коли обидва будете готові до цього, і вийдіть з кімнати.   

В деяких випадках Ви можете вирішити покарати дитину, скоротивши час її улюблених занять (наприклад, перегляд телевізора, робота з комп’ютером або спілкування з друзями) або відклавши придбання якихось речей, подарунків. Важливо при цьому пояснити дитині,за що вона покарана і якої поведінки Ви очікуєте від неї надалі. Не можна карати дитину трудом, бо через це вона почне його ненавидіти.   

Знаходьте час на розмови з дитиною на різні теми. Запитайте, як пройшов день, з ким вона зустрічалась, чим займалась у школі, що їй сподобалось більш за все, як справи у її друзів, чим вона збирається зайнятись завтра. Якщо взяти за правило говорити на різні теми, то у разі виникнення проблем, дитина зможе не бентежачись розповісти про них Вам.

Дитина, яку слухають, вчиться:
-    виказувати свою думку
-    розуміти, що виражати свої переживання корисно
-    пов’язувати те, що відбувається, з тим, що вона відчуває у душі
-    розуміти саму себе
-    аналізувати наслідки своїх дій.

Інколи складається враження, що сильні емоції – самотність, гнів, смуток – контролюють нас, а не ми їх. Неприємні емоції – завжди ознака того, що щось відбувається «не так» - не так, як ми звикли, не так, як би ми хотіли. Емоції підштовхують нас щось змінити в житті. Інколи це стає приводом розлучитись з кимось, або поговорити про зміну поведінки. Ми можемо впоратись з емоціями тільки якщо виражаємо їх конструктивно, тобто так, щоб не зашкодити ні іншим ні собі. Подолати труднощі можливо, якщо концентруєшся на рішеннях, а не на проблемах.  Один з головних принципів у контролі над емоціями – говорити про те, що турбує. Коли розповідаєш про свої тривоги, почуваєш себе набагато краще, так, начебто позбавився від тягаря.

Нашим дружинам – мамам наших дітей - присвячується

У цьому випуски ми хочемо приділити увагу особливій події травня - Дню матері. І хоча роль мами не напряму пов’язана з подружніми стосунками, все ж в більшості випадків (і дуже хотілось би щоб це відбувалось завжди) жінка стає мамою будучи дружиною. Ставлення дитини до мами напряму залежить від того, наскільки чоловік цінує дружину як матір своєї дитини.

Починаючи з того, що називати маму мамою дитина вчиться від інших членів родини. Тож, коли діти звертаються до мами  «мамочка», «матуся», чи «мамка», або просто «ма», нескладно здогадатися як до неї озивається тато. Таким чином, перебуваючи у шлюбі, ми не лише маємо дбати про належні (приємні для нас обох) стосунки з партнером, а пам’ятати, що характер подружніх відносин впливає на ставлення дітей до нас, батьків.
 

У травні, коли природа Мати виряджає свою доню Землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя, праці й радості, люди висловлюють подяку материнській турботі і по всьому світу відзначають День Матері. Це одне з найбільш зворушливих свят для кожного з нас, бо з дитинства і до останніх днів ми несемо в душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами.

Свято матері сягає своїм корінням в глибину століть. Перші згадки про вшанування матері датовані часами античності. Але в тогочасній Греції свято стосувалось не пересічних жінок, а лише матері всіх богів – Геї. Римляни три дні в березні вшановували іншу матір богів - східну Кібелі. Для кельтів такою богинею, яка уособлювала мати, була Бріджит. У середньовічній Європі один раз на рік призначався день, який служниці могли присвятити своїй рідні. Цей день був сповнений радості і проходив у святковій атмосфері. Доповнював відчуття свята спеціально випечений «материнський торт». В якості подарунка своїм матерям діти зазвичай підносили букетик квітів. Але у 18 ст. свято поступово зникло.

В черговий раз День матері з'явився в США. Ініціатива публічного святкування цього дня належала відомій американці Джулії Уорд Хоув, яка у 1872 році виступила з відповідною пропозицією. Але тоді вона не отримала широкої підтримки. Знову про свято згадали у XX столітті. У місті Філадельфія 7 травня 1906 померла Мері Джарвіс. Вона була поважною і набожною жінкою. Її смерть стала справжньою трагедією для доньки. Ця жінка не мала власних дітей і була дуже сильно прив'язана до своєї мами. Життя без неї стало для неї просто нестерпним. Вона мучилася від думки про те, що за життя матері так і не встигла висловити їй всю свою любов і вдячність. Донька відзначила річницю смерті матері замовленням поминальної служби в її честь. Після цього вона прийняла рішення направити уряду листа з пропозицією заснувати День матері. В результаті у 1910 році штат Віргінія вперше офіційно визнав і почав відзначати це свято. А в 1914 році в США другу неділю травня було оголошено національним святом матерів. Приклад Америки вирішили наслідувати  й інші країни світу.

Символіка та традиції свята День матері

В Америці та Австралії в цей день прийнято носити квітку гвоздики на одязі. Причому має значення її колір - кольорова гвоздика говорить про те, що мама цієї людини жива, а біла гвоздика служить пам'яттю про матерів, яких з нами вже немає.

В цей день сім'ї возз'єднуються - діти, які живуть окремо, приїжджають відвідати і привітати своїх матерів, вручити їм подарунки.

Свято «День матері» в Україні було закріплено Указом Президента в 1999 році та покликано підкреслити кращі традиції ставлення до материнства. Важливо, що в цьому єдині всі верстви суспільства. Крім того, свято привертає увагу уряду та суспільства до проблем материнства в країні.

День матері – це чудова нагода кожному з нас знайти можливість відвідати маму і подарувати їй свою увагу і турботу.

Святкові нагоди травня

13 травня – День матері. Центр підтримки сім’ї Сумського державного університету, «Центр дозвілля молоді» Сумської міської ради, інтернет-портал для сумських батьків detki.sumy.ua з цієї нагоди підготували святкову програму «Мама – мій найкращий друг». Місце проведення: сквер Т.Г.Шевченка (вул.Соборна, біля пам’ятника Шевченку). Час проведення: 15.00-17.00.

Програма включає:
- проведення майстер-класу з виготовлення вітальної листівки для мами
- виготовлення мега-листівки для всіх мам з послідуючим запуском її у повітря
- сесії боді-арту,
- конкурс малюнку на асфальті
- виступи танцювальних колективів
- конкурси.

Обов’язково завітайте!!!    
15 травня - День сім’ї
15-22 травня – Україна вдруге долучається до міжнародної ініціативи  Тиждень подружжя.  

Випуск підготовлено:
фахівцями координаційного центру гуманітарної політики СумДУ, а саме:
•    Гендерного ресурсного центру
•    Соціально-психологічної служби
•    Центру підтримки сім’ї «Студентський лелека»