Вчитись бути батьками і сім’янинами потрібно все життя

В рамках ініціативи «СумДУ - заклад дружний до сім’ї» та проекту «Рівні можливості для здобуття професії молодими матерями-студентками у вищих навчальних закладах» ми раді запропонувати вам електронну розсилку (інформаційний бюлетень) «Сім’я як партнерство». Ми переконані, що вчитись бути батьками і сім’янинами потрібно все життя. Тож, пропонуємо долучитись до цього навчання!
Якщо у вас виникнуть запитання – ви можете задати їх нашим спеціалістам - психологам та педагогам соціально-психологічної служби СумДУ, надіславши на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

 Теми сьогоднішнього випуску:

1.    Формуємо у дитини імунну систему свідомості     
2.    Замінити маму?
3.    Вчимося вирішувати подружні непорозуміння конструктивно
4.    Розважальні заходи для всієї сім’ї на найближчий час

Минулого випуску ми розпочали знайомство з концепцією навчання дітей через набуття життєвих навичок. Пригадаємо, що навичка – це засвоєне вміння щось робити. Життєві навички – це вміння, розвиток яких допоможе дітям жити успішним життям, що приносить задоволення їм та оточуючим. Поки що не існує єдиної думки щодо специфічних життєвих навичок, або набору моделей поведінки, що забезпечують успіх у житті.

Хоча відомо, що допомагаючи дітям зрозуміти себе і свій внутрішній потенціал завдяки технікам постановки цілей, вирішення проблем та взаємодії з іншими, ми вчимо їх більш ефективно долати повсякденні проблеми, готуємо до щасливого, здорового та повноцінного життя.

Формуємо у дитини імунну систему свідомості     

Самоповага – це позитивне ставлення до самого себе, яке допомагає ефективно діяти та протистояти життєвим труднощам. Спеціалісти вважають, що ніякі інші оцінки, які ми отримуємо в житті, не є настільки значимими як ті, що стосуються нас самих. Через це вкрай необхідним є розвиток самоповаги з раннього дитинства. Повагу до себе називають імунною системою свідомості. Всі, хто задіяні у виховний процес дитини, мають піклуватись про формування у неї цієї імунної системи. Дитина з розвинутою самоповагою відчуває власну гідність.

Спосіб, в який ми взаємодіємо з друзями та дорослими, успішність у виконанні тієї чи іншої роботи, характер мислення та прийняття рішень залежать від сприйняття власної цінності.   

Для розвитку самоповаги у дитини корисним буде наступне:

1. Розказати дитині історію її імені – ким воно було обрано і чому, що означає, якими позитивними якостями наділено. Запитайте, яка форма звернення дитині подобається найбільше. Пам’ятайте, що звук власного імені завжди пестить слух та привертає увагу. Тим більше, що вихователі та вчителі не так часто звертаються до дитини по імені.
2. Обговорити бажання дитини, вручивши їй так звану «чарівну паличку». Найбільш бажане потрібно спільно оцінити: чи може це бути здійсненним? Ким? Що для цього потрібно зробити? Які бажання є нездійсненними?
3. Вчити дитину говорити про її сильні сторони. І це не мають бути лише незвичні якості або особливі успіхи (перемоги у конкурсі, першість у навчанні…). Якщо на початку дитині не вдається знайти в собі сильні сторони, запропонуйте їй висловлювання: «У мене добре виходить допомагати бабусі, я люблю тварин, я веселий, відчуваю на собі любов  батьків». Поряд з цим потрібно запитувати дитину про те, чого їй хотілось би навчитись.   
4. Давати дитині можливість знаходити рішення. Якщо ж вона схиляється на користь небезпечного рішення, самі пропонуйте безпечні варіанти, а вибір залишайте за дитиною. Дуже часто діти демонструють такі можливості для прийняття рішень, що ми навіть не підозрюємо. Потрібно лише знаходитись поруч з дитиною, а не робити за неї те, що вона здатна робити сама.
5. З’ясовувати, що змушує дитину сумувати, нервуватися. Обговорюйте способи виходу з неприємних ситуацій.
6. Більше заохочувати дитину, ніж критикувати.
7. Пропонувати дитині виконувати завдання, в яких успіх гарантовано
7. Робити зауваження дитині без свідків.  
8. Уникати сарказму, іронії та нехтування потребами дитини.

Кожна людина унікальна, потребує поваги та того, щоб нею захоплювались. Так зароджується самоповага, яка дає впевненість у власних силах, та знання, що ти заслуговуєш на щастя. Позитивне уявлення про себе породжує позитивні дії та вчинки.

Наша поведінка є відображенням того, як ми себе бачимо. Дитина ж є такою, якою її бачать дорослі. Вона може зробити рівно стільки, скільки від неї очікують. Формування  уявлення про себе, про свої здібності та можливості, у дитини відбувається виходячи з  того уявлення, яке існує про неї у дорослого. Тож, останні повинні мати виключно позитивні очікування по відношенню до потенціалу дітей.

Дитина пізнає життя
Якщо дитина в житті зустрічається лише з критикою
вона вчиться лише засуджувати.
Якщо дитина в житті зустрічається лише з ворожістю
вона вчиться лише боротися.
Якщо дитина в житті зустрічається лише з насмішками
вона вчиться лише нерішучості.
Якщо дитину в житті лише соромлять,
вона вчиться відчувати себе винною.
Якщо дитина в житті зустрічається лише з терпимістю
вона вчиться бути терплячою.

Якщо дитина завжди відчуває підтримку,
вона вчиться бути самою кращою.
Якщо дитина в житті зустрічається лише з похвалою,
вона вчиться бути вдячною.
Якщо дитина в житті зустрічається лише зі справедливістю,
вона вчиться правосуддю.
Якщо дитина в житті зустрічається лише з надійністю,
вона вчиться довіряти.
Якщо дитина в житті зустрічається лише зі схваленням,
вона вчиться подобатись самій собі.
Якщо дитина в житті зустрічається лише з визнанням та дружбою,
вона вчиться любити весь світ.
-    Дороті Ло Нолте.

Замінити маму?
 

ІМІТАЦІЯ ГРУДНОГО МОЛОКА В ЛАБОРАТОРІЯХ

Нові добавки в дитячому харчуванні:
надійне та цінне харчування чи маркетингові трюки?

 В Арлінгтоні (штат Вірджинія, США) 25 січня 2008-го року було презентовано дослідження, в якому зазначалось, що деякі добавки в штучних замінниках грудного молока можуть серйозно зашкодити здоров’ю новонароджених та дітей раннього віку.

Дослідження мало на меті виявити, чи дійсно є користь від збагачення дитячих молочних сумішей «новітніми» омега-3 та омега-6 жирними кислотами (довголанцюжкові поліненасичені жирні кислоти – докосагексенова та арахідонова; англійською – DHA та ARA), які видобуваються лабораторним шляхом з морських водоростей та пліснявих грибів.

Омега-3 жирні кислоти та омега-6 жирні кислоти були виявлені в грудному молоці і вважаються важливими нутрієнтами для адекватного розвитку немовлят. Але отримані в лабораторних умовах вони фізично (за своєю суттю) відрізняються від жирів, знайдених в материнському молоці. Більш того, їх екстракція відбувається з використанням нейротоксичних хімічних речовин. Видобуті в кінцевому результаті тригліцериди-носії омега-3 та омега-6 жирних кислот не є ідентичними тим, що виявлені у грудному молоці – отже, DHA та ARA-кислоти, похідні водоростей та грибів, новий продукт у харчовому раціоні людини.

Виробники замінників грудного молока стверджують, що ці жирні кислоти необхідні для підтримки адекватного розвитку. Та в наукових колах все ж існують певні сумніви щодо вірогідності довготривалого позитивного ефекту на розвиток мозку та зору цих штучно вилучених жирних кислот.
«Дійсно, омега-3 та омега-6 жирні кислоти важливі нутрієнти для розвитку немовляти – тому вони і присутні у грудному молоці. Але ми також були свідками того, що деякі немовлята зазнають побічних ефектів (як-то, діарея)  від споживання штучно вироблених жирних кислот в молочних сумішах», - говорить вчений-біохимік

Джимі Френсіс з лабораторії омега-3 досліджень університету Невади (США). Людина має здатність продукувати жирні кислоти з інших жирів своїм унікальним шляхом. Взагалі-то близько сотні різновидностей жирних кислот присутні у грудному молоці, більшість з яких ми навіть не в змозі ідентифікувати на сучасному етапі розвитку технологій.
«В той час, як виробники молочних сумішей наполягають на повній надійності та необхідності використовуваних ними жирних кислот в дитячому харчуванні, наше дослідження переслідувало ціллю забезпечення збалансованої та детальної картини. Ми виявили, що в технологічному процесі використовувались токсичні хімікати, тести на безпечність не були достатньо валідними, та, найбільш важливе, деякі немовлята зазнавали побічних ефектів через вживання сумішей, в які додані ці жирні кислоти», - говорить керівник дослідження Шарлотта Велліс.

Проведене дослідження схвилювало вчених. Разом з національним альянсом США по захисту грудного вигодовування вони призивають до застосування попереджувальних лейблів на всіх сумішах, що містять штучні омега-3 та омега-6 жирні кислоти.
«Не дивлячись на те, що більшість малюків демонстрували толерантність до цих інгредієнтів, ми знаємо, що деякі з них зазнали серйозних, інколи життєво-загрожуючих ускладнень. Як мінімум, батьки повинні бути поінформовані відносно можливих ризиків, щоб своєчасно відмовитись від цієї спеціальної молочної суміші, якщо якісь ускладнення матимуть місце», - продовжує Шарлотта Велліс.

Не дивлячись на те, що серед відмічених станів у немовлят були діарея, метеоризм, жовтяниця, апное, використання у молочних сумішах омега-3 та омега-6 жирних кислот не припиняється. Більш того, близько 90% молочних сумішей на ринку США містять ці добавки.
«Додання цих двох жирних кислот до штучних молочних сумішей не робить їх ближчими до грудного молока, - говорить Дженіфер Томас, педіатр з Вісконсіна.- Грудне молоко містить нутрієнти, живі клітини та біологічно активні компоненти, які відсутні у штучних сумішах. Ця реклама робить для мене як педіатра ще складнішим переконання молодих матерів у необхідності грудного вигодовування,  якщо вони бачили рекламу або лейбли, які стверджують про подібність суміші до грудного молока».

З огляду на те, що замінники грудного молока можуть виступати єдиним джерелом харчування протягом критичного періоду швидкого росту та розвитку, найменші модифікації  складу суміші можуть суттєво впливати на здоров’я немовляти.  Дуже прикро, коли істинною мотивацією для включення тих чи інших речовин в молочну суміш для найуразливіших, є маркетингова стратегія  для підвищення продаж в жорстко-конкурентному середовищі.

До речі, майже всі бренди дитячого харчування, представлені на ринку Україні, також мають суміші, збагачені вказаними поліненасиченими жирними кислотами, та коштують, до того ж, на порядок дорожче від «звичайних» сумішей.

Вчимося вирішувати подружні непорозуміння конструктивно

Час від часу у будь-яких стосунках доводиться з’ясовувати позиції один одного щодо різних питань. І, на жаль, не завжди це відбувається коректно, без звинувачень та образ. Абсолютно логічним є те, що ми по-різному дивимось на одні й ті самі речі. Так, наприклад, нас можуть дратувати чиїсь червоні штани чи незібране волосся, при тому, що з цією людиною нам потрібно уживатись – тому, що вона для нас залишається найдорожчою.

Психологи радять вирішувати конфліктну ситуацію, коли вона знаходиться ще «на кореню», за наступним алгоритмом:  
- погодитись хоча б з якимось аспектом аргументів опонента. У відповіді з Вашого боку обов’язково має прозвучати «Так, …»
- сказати «Я розумію тебе…»
- підкреслити значимість взаємодії з цією людиною «Мені дуже важливо…», «Я ціную…»
- запропонувати спільний пошук рішення.

Тобто якщо з Вами не згодні у тому, що пристойним виглядає носити червоні штани, і говорять це прямим текстом, то для виходу з конфлікту, який з цього приводу назріває, Вам необхідно буде сказати наступне: «Так, червоні штани не всім до вподоби. Я тебе розумію. Мені важлива твоя думка з цього приводу – тож, як нам вирішити справу зі штанами?». При цьому Ви не виправдовуєтесь, демонструєте свою відкритість до змін та підкреслюєте значимість опонента для себе.                

Якщо мова йде про невдоволення діями свого партнера, то варто про це говорити, користуючись асертивними твердженнями. Це «Я-твердження» (від свого імені), які не ображають опонента, а викривають Ваші почуття стосовно події. Таким чином, Ви не говорите про те, який опонент поганий/невдалий/нерозумний, а робите акцент на тому, як Ви це сприймаєте. Якщо Вам повернули улюблену річ у неприйнятному, на Ваш погляд, вигляді, то замість звинувачень конструктивним буде виказати свої почуття: «Мене ображає, коли з моїми речами так поводяться…».

В такий спосіб Ви все одно досягаєте мети – партнер почувається винним, і при цьому Ви його не образили. Приклади «Я-тверджень» - «Мені шкода, я розлючена, я стурбована, я почуваюсь ображеною, я дратуюсь… коли зі мною так поводяться, коли мене підводять, коли зі мною так розмовляють, коли мені говорять неправду…».

Ці правила конструктивного вирішення непорозумінь можуть бути застосовані як по відношенню до партнера (дорослого), так і до дитини.

Випуск підготовлено:
фахівцями координаційного центру гуманітарної політики СумДУ, а саме:
•    Гендерного ресурсного центру
•    Соціально-психологічної служби
•    Центру підтримки сім’ї «Студентський лелека»