Вчитись бути батьками і сім’янинами потрібно все життя

В рамках ініціативи «СумДУ - заклад дружний до сім’ї» та проекту «Рівні можливості для здобуття професії молодими матерями-студентками у вищих навчальних закладах» ми раді запропонувати вам електронну розсилку (інформаційний бюлетень) «Сім’я як партнерство». Ми переконані, що вчитись бути батьками і сім’янинами потрібно все життя. Тож, пропонуємо долучитись до цього навчання!
Якщо у вас виникнуть запитання – ви можете задати їх нашим спеціалістам - психологам та педагогам соціально-психологічної служби СумДУ, надіславши на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .
 
Теми сьогоднішнього випуску:
1.СЕКС, ЯКЩО Є ДІТИ: ХОВАЄМОСЯ ВІД ДИТЯЧИХ ОЧЕЙ
2. УСПІШНА ДИТИНА


Leleka

СЕКС, ЯКЩО Є ДІТИ: ХОВАЄМОСЯ ВІД ДИТЯЧИХ ОЧЕЙ

Поки дитина зовсім маленька ця делікатна проблема не відчувається так гостро. Але варто їй вирости з пелюшок, постає питання: як займатися любов'ю потай від допитливих дитячих очей і вух? Невже зовсім відмовитися від радощів сексу?

Звичайно ж, це зовсім не варіант. Проте так чи інакше підлаштовуватися під обставини все ж доведеться. Ось кілька порад:
- По-перше, в тій частині квартири, де ви віддаєтесь пристрасті, повинні бути двері (бажано не засклені), що замикаються на замок, щоб чадо зненацька не увірвалося і не вийшов конфуз.
- Підростаюча дитина - це відмінна можливість згадати молодість і секс в самих незвичайних місцях - ліс, номер у готелі, квартира на пару годин.
- Згадайте про бабусь і родичів, яким можна свою дитину віддати на вихідні та святкові дні. Бабусям і дідусям з онуками буде веселіше, а у вас з'явиться прекрасна можливість сповна насолодитися один одним.
-Користуйтеся моментом, коли дитина на прогулянці (у гостях, у школі і т.п.), а ви вдома. Однак при цьому завжди є ризик її неочікуваного повернення, так що будьте оперативні та пильні.
Також варто провести короткий лікнеп на тему "А що ж робити, якщо недогледіли". Іншими словами - не дивлячись на всі запобіжні заходи, чадо все ж побачило те, що йому бачити не треба. Як бути?
Будьте дуже делікатними. Якщо говорити про дітей до 5-6 років, то вони, швидше за все, не зрозуміють толком, що відбувається. Тут головне - щоб дитина не злякалася: не підвищувати голос, не сварити її за те, що зайшла не вчасно. Обійняти, заспокоїти, пояснити, що мама з татом люблять один одного - тож обнімаються і цілуються. Це нормально - і коли вона виросте, то теж буде так робити.

Вранці варто поцікавитися, як вона спала, який сон бачила. Якщо малюк замкнутий, якщо він вередує - запитайте, в чому справа, чи не відбулося чогось, що його засмутило або налякало, і при необхідності повторіть сказане вночі.

Буде зовсім незайвим першими підняти тему інциденту і ще раз показати, що з батьками можна говорити про секс, ця тема не погана і не заборонена. Тільки переконайтеся, що чадо дійсно щось бачило - іноді перелякані батьки, провівши бесіду, із запізненням розуміють, що сонна дитина нічого і не помітила.

З підлітками, звичайно, складніше. Вони вже все знають, але біда в тому, що батьки для більшості тінейджерів - вже старі. І сама думка про те, що "ці літні люди" здатні займатися сексом, може викликати найсуперечливіші почуття - подив, збентеження і навіть гидливість. У 13-16 років дитині необхідна розмова "на рівних", без збентеження і сорому з боку батьків. Добре, якщо з хлопчиком зможе поговорити батько, а з дівчинкою - мама. Можна просто пояснити, що коли люди, проживши багато років у шлюбі, кохають один одного - це прекрасно, а секс - це ще одна складова кохання.

Leleka

УСПІШНА ДИТИНА

Молоді батьки, мріючи про щасливе майбутнє своїх дітей, намагаються чимскоріше передати їм свій досвід і свої знання.
При цьому не завжди замислюються, чи потрібні вони новому поколінню. Пошук свого покликання – це шлях, який кожен проходить самостійно.

Істинне покликання не можна знайти у списку професій навчального закладу, його не отримаєш за наказом адміністрації. Воно виростає у кожній людині. Покликання – це великий дар у вигляді душі і таланту, який людина може запропонувати світу.

Що потрібно для успіху у житті?

Успішність формується із трьох складових: ХОЧУ-МОЖУ-ТРЕБА.
Коли ХОЧУ, МОЖУ і ТРЕБА перетинаються, тоді це буде успішним вибором у житті.
Що таке ХОЧУ? Це те, що кожна людина повинна зрозуміти СЕБЕ, зрозуміти СВОЇ бажання, почуття, думки. Починається все це з дитинства. Коли батьки не нав’язують дитині свої бажання, почуття, думки, а визнають їх такими, якими вони є, довіряють дитині, дають їй можливість зрозуміти своє тіло і душу, зрозуміти своє істинне Я.

Що таке МОЖУ?

Це – здібності. Ті, які закладені генетично і ті, які можна розвивати. Здібності – це сила, ключ до успіху. Якщо Ви дізнаєтеся, що Ви можете краще за інших, Ви – успішні у цьому.
Зазвичай діти, якщо їм не заважають дорослі, вважають, що вони можуть Все! І це дуже добре! Вони беруться за все і все це роблять. Дорослим важливо у ці моменти сприяти, допомагати дітям і правильно ставитися до їх помилок.

Що таке ТРЕБА?

Так як людина живе у суспільстві, то вона повинна розуміти, чи потрібне її ХОЧУ і МОЖУ навколишньому світу. І якщо це так, три складових успіху перетинаються. Така людина знайде своє покликання у житті.  Коли робота подобається, кожен день – це свято. Саме та робота, у яку закоханий, викликає ентузіазм і дає багато енергії .

Томас Едісон їв і спав у своїй лабораторії, працював по 18 годин на добу. Але це не було для нього тяжкою працею.«Я у житті не працював жодного дня. Це було суцільною розвагою!». Він робив те, що любив і любив те, що робив. Така робота – покликання. Знайти своє покликання рівносильне знайти самого себе. Ви любите свою роботу і любов допомагає оволодіти всіма навиками роботи. Любов веде вас до тих талантів, які Ви можете подарувати світу.

У домашніх умовах поєднати ХОЧУ, МОЖУ і ТРЕБА буває нелегко, тому що умови нашого життя не пристосовані до дітей. Свобода має межі у вигляді правил і законів. Саме завдяки правилам відбувається формування особистості. Чим більше відповідальності набуває людина, тим більше свободи вона отримує.
Тож треба пам’ятати батькам  і знати кожній дитині.
o    Відрізнятися від інших – це нормально;
o    Помилятися – це нормально;
o    Проявляти негативні емоції – це нормально;
o    Хотіти більшого – це нормально;
o    Висловлювати свою незгоду зі старшими – це нормально.

Не порівнюючи дитину з іншими дітьми і дозволяючи їй бути самою собою, батьки сприяють розвитку власного потенціалу дитини. Дитина розуміє, чого вона ХОЧЕ і що МОЖЕ. Коли батьки не сварять дитину за помилки і самі визнають свої невдачі, коректують себе і вчаться на помилках, діти вчаться у них добиватися нових успіхів.
Коли дитина може сказати «Ні» і хоче більшого, але більшого не отримує, у ній прокидаються негативні емоції. Дуже часто батьки намагаються захистити дитину від розчарувань, коли ті не отримують того, чого хочуть. Для дітей важливо навчитися миритися із розчаруваннями, щоб знову вставати і рухатися до мети. Дитина у цей час вчиться не лише управляти негативними емоціями, але і дивитися вглиб себе, тобто відчувати. Дитина вчиться відчувати, виражати і відпускати свої негативні емоції. Це означає, що вона готується успішно долати життєві труднощі.

Люди, які не досягли успіху у житті, або глухі до своїх почуттів, або зациклені на негативних емоціях і відносинах. Усвідомлення своїх почуттів допомагає дітям визначити свої потреби (любові і співробітництва з дорослими), тоді не потрібні покарання, діти самі коректують свою поведінку.

Щоб стати успішним, потрібно звільнитися від штучних обмежень і прийняти на себе відповідальність за своє життя.
Успіх – це подорож, а не пункт призначення, тому що прибуття у пункт призначення означає, що шлях закінчений. Люди, які живуть кожен день по максимуму, насолоджуючись всім, що принесе новий день, досягають успіху.
Успіхом можна назвати здатність робити життєвий шлях якомога більш плідним і значимим. І усвідомлення цього необхідно прищеплювати з самого дитинства.

 
Випуск підготовлено:

фахівцями координаційного центру гуманітарної політики СумДУ, а саме:
•    Гендерного ресурсного центру
•    Соціально-психологічної служби
•    Центру підтримки сім’ї «Студентський лелека»