Адекватне харчування в грудному та ранньому віці є фундаментом для розвитку потенціалу кожної дитини - саме вік від народження до 2-х років є критичним для оптимального росту та розвитку надалі. Безпосередніми наслідками неадекватного харчування в цей період життя є часта захворюваність, затримка психічного та моторного розвитку.

Довготривалими наслідками дефіциту харчування в ранньому віці стають погіршення здоров’я, зниження інтелекту, продуктивності праці. Саме тому дуже важливо, щоб ті, хто доглядають дитину, мали уявлення про принципи вигодовування немовлят та дітей раннього віку.

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, оптимальне вигодовування дитини – це виключно грудне вигодовування протягом перших 6 місяців життя з подальшим введенням відповідного віку прикорму та продовженням грудного вигодовування до 2-х років та більше. Але не всі діти, на жаль, мають можливість скористатись перевагами грудного вигодовування.

Як же бути в разі, коли з об’єктивних причин вигодовування груддю неможливе? Наведені нижче принципи вигодовування немовлят та дітей раннього віку, які не мають змоги отримувати грудне молоко, можуть бути застосовані по відношенню до дітей, що були народжені в строк (після 37 тижнів вагітності) та нормально розвиваються. 

У відповідності з Глобальною стратегією вигодовування немовлят та дітей раннього віку ВООЗ/ЮНІСЕФ в тих ситуаціях, коли грудне вигодовування неможливе, слід вибрати найкращу з альтернатив:
– грудне молоко від іншої здорової жінки-годувальниці або з банку грудного молока,
- адаптовану молочну суміш промислового виробництва,
- суміш домашнього виробництва з додаванням мікроелементів.

Але рекомендація відносно використання грудного молока іншої жінки в умовах України на сьогодні визнана неоптимальною. У зв’язку з неблагополучною епідеміологічною ситуацією використання грудного молока іншої годувальниці є небажаним задля попередження потенційно можливої трансмісії (передачі) небезпечних хвороб (перш за все ВІЛ) з грудним молоком. Тож, в нашому випадку безпечнішою альтернативою грудному молоку виступає штучна молочна суміш, хоча безпечність останньої також не є стовідсотковою. Але про це пізніше.

Сучасні молочні суміші виготовляють переважно з коров’ячого, інколи козячого та соєвого молока. Молоко тварин дуже відрізняється від грудного за кількістю та якістю різних поживних речовин, а специфічні біоактивні та антиінфекційні фактори в ньому взагалі відсутні. У процесі виробництва дитячих молочних сумішей кількість поживних речовин наближають до такої в грудному молоці, хоча якісні відмінності жирів та протеїнів не можуть бути змінені.

І хоча за основу береться натуральна сировина, після її модифікації задля адаптації до фізіологічних особливостей організму маленької дитини, таке харчування стає штучним. Не дивлячись на те, що у виробництві сумішей здебільшого застосовуються високі технології, говорити про ідентичність продуктів «грудне молоко» та «штучна молочна суміш» не доводиться. На жаль, чи на щастя, відтворити всі властивості грудного молока ні сьогодні, ні в осяжному майбутньому не вбачається за можливе.

По-перше, тому, що склад грудного молока жінки постійно змінюється – протягом одного годування, протягом доби, протягом всього періоду лактації, пристосовуючись до нових потреб дитини.

По-друге, тому, що жодна, навіть найдорожча суміш, не містить унікальних біологічно активних речовин, які виявляються в грудному молоці (антитіла, гормони, ферменти та інше). Справа не в тому, що хтось навмисно хоче обділити малюків на штучному вигодовуванні, а в тому, що включення хоча б одного з цих компонентів до суміші, автоматично кваліфікувало б останню як препарат з лікувальною дією та значно підвищило б вимоги до виробництва та збуту. Суміш відпускалась би лише за призначенням лікаря, через аптеку та за значно вищою ціною. Поки що на це не погоджується ні медицина, ні виробники.

От і виходить, що на сьогодні малюкові на штучному вигодовуванні ми можемо запропонувати не більше, ніж продукт харчування, а не складну біологічну систему, якою є грудне молоко. Сучасна адаптована штучна дитяча молочна суміш – це продукт, який задовольняє нормальні потреби у харчуванні та адаптований до фізіологічних особливостей дитини. Особливе занепокоєння у вчених викликає практика споживання молочних сумішей на основі сої, до якої вдаються в разі непереносимості дитиною білка коров’ячого та козячого молока. Молочна суміш на основі сої містить фіто-естрогени, які за дією наближені до людських естрогенів, що потенційно може знижувати фертильність у хлопчиків та прискорювати пубертацію у дівчаток надалі.

У випадку, коли фінансові чи будь-які інші обставини не дозволяють купувати суміші промислового виробництва, то, як виключення, Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує споживати молочну суміш домашнього виробництва. Для цього прокип’ячене коров’яче молоко розводять водою у співвідношенні 3:1 та додають 1 ст. ложку цукру (тобто, до 3 чашок коров’ячого молока додається 1 чашка води та 1 чайна ложка цукру на 1 чашку молока).

Використовувати в харчуванні немовляти першого півріччя життя нерозведене коров’яче молоко недоцільно, тому що вміст мінеральних солей в ньому більший, ніж у грудному молоці. З цієї причини молоко корови доволі серйозно перевантажує незрілі нирки та шлунково-кишковий тракт малюка, провокуючи розвиток патологічних станів.

А тепер про питання безпечності промислово виготовлених дитячих молочних сумішей. Випадки, коли використовують недоброякісні, неперевірені чи генетично модифіковані продукти, не є предметом розгляду цієї статті - подібні порушення прав людини, одним з яких стала трагедія 2007 року в Китаї , взагалі є злочином проти найдорожчого – наших дітей. Зупинимось на іншому. Споживачі мають знати, що суха дитяча молочна суміш не є стерильним продуктом, і цей факт не заперечує жоден її виробник; інша справа – виробники відмовляються писати про це на упаковці.

Хоча Резолюція Всесвітньої організації охорони здоров’я зобов’язує інформувати про те, що суха молочна суміш інколи може містити патогенні мікроорганізми, які можуть викликати тяжкі захворювання, навіть, якщо суміш виготовлена у відповідності з найсучаснішими санітарно-гігієнічними нормами. Це означає, що задля мінімізації ризику від використання сухої дитячої суміші вона має бути приготовлена, збережена та спожита у суворій відповідності з наведеною на упаковці інструкцією .

Стерильними є лише так звані рідкі «готові до споживання» дитячі молочні суміші, які з метою безпеки використовують у високо розвинених країнах у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених. Зрозуміло, що використання таких сумішей досить витратне. Всі інші сухі суміші за певних обставин можуть містити мікроорганізми, які особливо небезпечні по відношенню до малюків групи ризику - недоношених, з низькою вагою, народжених від ВІЛ-позитивних матерів, чи з іншими вадами здоров’я. Непоодинокими є випадки, коли в молочних сумішах виявляють особливо небезпечні мікроорганізми, найбільше занепокоєння серед яких викликають сальмонела (Salmonella enterica) та ентеробактерія Саказакі (E.sakazakii) . Ці збудники можуть стати причиною менінгітів, сепсису, некротизуючого коліту та, навіть, смерті.

На жаль, на сьогодні ще має місце масове зняття з продажу партій сухих дитячих молочних сумішей внаслідок зараження ентеробактерією Саказакі. Останні прецеденти відбулись у Франції, Саудівській Аравії, Сінгапурі, Тайвані, де ураженими виявились сухі суміші компаній-виробників Nestle, Wyeth, Novalac. Цій проблематиці, навіть, присвячено окремий електронний ресурс, на якому розміщується інформація про відкликання продукції компаній-виробників дитячого харчування (сайт громадської організації – Міжнародної мережі дій в сфері дитячого харчування, англійською – IBFAN).

Окрім того, одним з найбільш вражаючих прикладів діяльності виробників, яка є надзвичайно шкідливою для здоров’я грудних дітей, є методика збагачення дитячих сумішей високополіненасиченими жирними кислотами: докозогексаєновою (ДНА) та арахідоновою (АRA) (омега-3 та омега-6 жирні кислоти). Попри те, що у дітей, які отримували ці суміші, спостерігались діарея, метеоризм, жовтяниця, апное, використання в сумішах омега-з та омега-6 жирних кислот не припиняється .

Також, відомі випадки зараження сумішей речовинами, які використовуються при пакуванні (наприклад – друкарською фарбою), передозування інгрідієнтів, їх дефіциту, або взагалі повної відсутності. Все це, звичайно, позначається на здоров’ї дітей.

Таким чином, використання сухих дитячих молочних сумішей на сучасному етапі розвитку науки продовжує залишатись ризиком.
Але якщо батькам про це відомо, то ризики можна зменшити!

По-перше, важливо добросовісно мити та стерилізувати всі предмети, які використовуються для годування грудних дітей та приготування харчування (чашки, пляшечки, соски).

По-друге, потрібно дотримуватись вказаних на упаковці суміші температурних режимів.

По-третє, по можливості готувати суміш безпосередньо перед споживанням, так як розведена суміш є ідеальним середовищем для розмноження бактерій. Суміш, яка залишилась після годування, має бути утилізована, так як після контакту зі слиною малюка вона додатково забруднюється.

Тобто, практика економії неспожитої за одне годування суміші «на потім» стає додатковим ризиком для здоров’я малюка, і вже не з вини виробника, а з вини тієї людини, яка годує маля. На жаль, в українських сім’ях з обмеженим бюджетом така практика не є виключенням.

З приводу використання сосок, які є невід’ємним атрибутом штучного вигодовування, Всесвітня Організація охорони здоров’я радить наступне: не вдаватись до їх «послуг». В якості альтернативи якнайшвидше нам пропонують переходити на вигодовування з чашки або ложки. По-перше, їх легше обробляти, що знижує ризик інфікування, а по-друге, використання соски може викликати в подальшому ортодонтичні проблеми (патологію прикусу), дефекти мови та затримку оволодіння мовою.

Строки введення прикорму дітям на штучному вигодовуванні зберігаються ті ж самі, що і для грудничків, за умов, якщо маля адекватно набирає вагу та нормально розвивається. Вводити прикорм несвоєчасно (раніше 6 місяців) означає створювати додаткове навантаження для незрілого організму – особливо шлунково-кишковій та імунній системам. Знайомство з новими смаками та текстурою з найменшою кількістю побічних ефектів відбувається саме з 6-и місяців.

Щодо вибору між промислово виготовленими та домашніми стравами прикорму то, за дослідженнями Всесвітньої організації охорони здоров’я, це не є принциповим. Використовуйте той ресурс, який Вам по кишені. Дієтологи та психологи навіть говорять про переваги домашньої їжі, як такої, що додатково збагачується флюїдами любові.

Принциповим у введенні прикорму є дотримання наступних кроків .

1) Починати завчасно – вік 6 місяців є сенситивним (чутливим) для знайомства з новим харчуванням

2) Забезпечувати енергетичні потреби дитини – приблизно 600 ккал на день в 6-8-місячному віці, 700 ккал – в 9-11-місячному віці, 900 ккал – у віці 1-2 роки. Так як виміряти енергетичний склад їжі нелегко, кількість пропонованої дитині їжі визначається за принципом активного годування: повільно та терпляче, не примушуючи силою, заохочувати їсти

3) Забезпечувати адекватну вікові консистенцію їжі – з пюреподібної у 6 місяців до напівтвердої у 12. У віці 1 року більшість дітей можуть споживати їжу з домашнього столу. Звісно, потрібно уникати їжі, яка може спровокувати шок, потрапивши в трахею – горіхи, виноград, сиру моркву.

4) Дотримуватись певної частоти прийому їжі та її енергетичної цінності – не менше 4-5 годувань на день з додатковим поживним перекусом 1-2 рази

5) Забезпечувати розмаїття складу їжі – м'ясо, птиця, риба, яйця, молоко мають щоденно бути в раціоні дитини. Раціон, який не містить продуктів тваринного походження, не задовольняє всіх потреб дитини, якщо не використовуються збагачені продукти, або харчові добавки. Якщо дитина отримує достатньо продуктів тваринного походження, середня потреба в молоці становить 200-400 мл на добу, якщо ні - 300-500 мл. Після 6 місяців дитина може отримувати прокип’ячене незбиране коров’яче молоко. Якщо дитина отримує недостатньо молока та продуктів тваринного походження, виникає потреба в щоденному споживанні зернових та бобових. В харчуванні дитини обов’язково мають бути фрукти та овочі, переважно темного кольору. На додаток до помірної кількості тваринних жирів щоденно знадобиться рослинна олія.

6) Використовувати в разі потреби вітамінно-мінеральні добавки - ключові мікроелементи (залізо, цинк, кальцій, вітамін В12) можуть знадобитись, якщо дитина отримує бідне за вмістом харчування

7) Забезпечувати потребу в рідині – чисту воду пропонувати кілька разів на день

8) Забезпечити безпечне приготування та збереження їжі - увага відіграє критичну роль у запобіганні захворюваності

9) Практикувати так зване активне годування – вплив вигодовування визначається не тільки тим, що дитина їсть, а також тим, як, коли, де дитина їсть та хто її годує.
10) Дотримуватись особливого режиму вигодовування під час та після захворювання – в цей час діти потребують більшої кількості рідини та заохочення до їжі. Додаткова кількість їжі буде необхідна після того, як дитина перенесла захворювання до моменту повного одужання.

Відносно рідкого компоненту в харчуванні малюків особливо слід зробити наголос на використанні різноманітних чаїв. З цього приводу наказ № 149 Міністерства охорони здоров’я України містить відповідне зауваження: «Не рекомендується вживання будь-якого виду чаю (чорного, зеленого, трав’яного) та кави до 2-х років. Ці напої перешкоджають всмоктуванню заліза (що може викликати анемію – примітка автора).

Після дворічного віку слід уникати вживання чаю під час їди». Сік дитині можна пропонувати у невеликій кількості - 80-100 мл на добу у віці до 1 року, 120-180 мл надалі. Надмірне споживання соків знижує апетит у дитини до іншої їжі, може провокувати послаблення стільця, виникнення карієсу зубів (внаслідок кислотності соку).

Важливо також зауважити, що дитинка, яка не отримувала грудного молока з будь-яких причин, не повинна на додаток до цього страждати від дефіциту спілкування з рідними. Намагайтесь будь-яке годування, будь-то з пляшечки чи з тарілки, використовувати як можливість для розвитку, навчання, пізнання один одного.

Якщо бездушна пляшечка стала між Вами та малюком, частіше створюйте ситуацію, подібну до грудного вигодовування – беріть малюка на руки, підтримуйте пляшечку разом з ним, розмовляйте, та не залишайте його годуватись наодинці – це небезпечно та формує у малюка відчуття самотності.

Здоров’я і щастя Вам і Вашим дітям!

Підготувала Юлія Савельєва,
група ІБФАН-Суми (член міжнародної мережі дій в сфері дитячого харчування)