КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ

МЕДИЧНОГО ДОГЛЯДУ ЗА ЗДОРОВОЮ ДИТИНОЮ
ВІКОМ ДО 3 РОКІВ

Додаток 7 до клінічного протоколу медичного догляду за здоровою                                дитиною віком до 3 років

Орієнтовна схема введення продуктів та страв прикорму при природньому вигодовуванні дітей першого року життя*

Продукти і страви прикорму

Термін вве-
дення місяці

Об‘єм залежно від віку дитини

6 міс.

7 міс.

8 міс.

9 міс.

10-12 міс.

Сік (фруктовий, ягідний,  овочевий), мл

6

30-50

50-70

50-70

80

100

Фруктове пюре, мл

6

40-50

50-70

50-70

80

90-100

Овочеве пюре, г

6

50-100

150

170

180

200

Молочно-круп‘яна каша, г

6 - 7

50-100

100-150

150

180

200

Молочно-злакова каша, г

7 -8

Кисло-молочні продукти, мл

8 - 9

-

-

50-100

100-150

150-200

Сир, г

6,5 - 7,5

5-25

10-30

30

30

50

Яєчний жовток, шт.

7,0 - 7,5

-

1/8 – ¼

¼-1/2

1/2

½-1

М‘ясне пюре, г

6,5 - 7,0

5-30

30

50

50

50-60

Рибне пюре, г

8 -10

-

-

10-20

30-50

50-60

Олія, г

6

½ ч.л

½ ч.л.

1ч.л.

1ч.л.

1ч.л.

Вершкове масло, г

6 –7

½ ч.л.

½ ч.л

1ч.л.

1 ч.л.

1ч.л.

Хліб пшеничний, г

8 – 9

-

-

5

5

10

                 

*В таблиці вказані орієнтовні терміни введення прикорму та його кількість. Тому кількість запропонованої їжі повинна ґрунтуватись на принципах активного годування: годувати повільно та терпляче, заохочуючи дитину, силою не заставляти їсти.

Заступник начальника Управління

материнства, дитинства та санаторної справи                                   В. Б. Педан

 

Обсяги пропонованого прикорму:

6-8 міс. – прикорм пропонують 1-2-3 рази на день – починають з 2-3 чайних ложок за 5-7 днів доводячи до вікової норми (норму вказано в таблиці вище)

9-11 міс. – прикорм пропонують 3-4 рази на день

12-23 міс.- прикорм пропонують 3-4 рази на день – обсяг прикорму, який дитина має з’їсти за 1 прийом їжі - від  ¾ чайної чашки  (250 мл) до повної чашки

Консистенція їжі, яку пропонують дитині в 6 місяців – густа кашицеподібна, така, щоб не капала з ложки. До кінця 8-го місяця переходять на пюреподібну консистенцію, як для дорослих (подібно до звичайного картофельного пюре).

Кращий час для введення першого прикорму – зранку або в обід, для того, щоб встигнути до вечора відстежити реакцію непереносимості нового продукту .

У віці 6 місяців грудне молоко залишається основним продуктом, для дитини, але виникає необхідність у розширенні раціону харчування дитини та введенні до нього додаткових продуктів (прикорму).

Грудне молоко саме у віці 6 місяців уже не може задовольнити потребу дитини в калоріях, мікронутрієнтах, насамперед залізі, для забезпечення її нормального розвитку.

Прикорм – це продукти харчування, які вводяться в доповнення до грудного молока.

Ознаки готовності дитини до введення прикорму:

-         тримає голову;

-         сидить практично без підтримки ( в стільчику для годування);

-         відкриває рот, коли підносять ложку з їжею;

-         відвертається від ложки з їжею, коли не голодна;

-         закриває рот з ложкою в роті, тримає їжу в роті, а потім ковтає, а не виштовхує і не випльовує.

Під час годування дитина повинна знаходитись у вертикальному положенні, в зручній позі на руках або на колінах у матері чи в спеціальному дитячому стільчику. Прикорм необхідно давати з ложки. У разі відмови дитини від прикорму, не треба годувати її примусово, так як дитина може відмовитися взагалі від усіх інших продуктів. Можна запропонувати інший продукт (іншого смаку та/або консистенції), або той самий, але в інший день.

Під час годування необхідно спілкуватись з дитиною. Кожний наступний новий продукт прикорму повинен складатися з одного інгредієнту і даватися дитині впродовж не менше 5 днів, лише після цього можна давати змішаний прикорм з кількох знайомих дитині продуктів.

В період введення прикорму не слід додавати в продукти прикорму сіль, спеції. У разі появи ознак поганої переносимості продукту прикорму (порушення функції системи травлення, алергічні реакції чи ін.) слід припинити введення даного продукту прикорму і ввести інший.

Прикорм можна пропонувати дитині як після попереднього прикладання до грудей, так і після – це не впливає на успіх грудного вигодовування в подальшому. Але інколи діти можуть відмовлятись від прикорму, вгамувавши голод грудним молоком, – в цьому випадку доцільнішим буде спочатку запропонувати прикорм, а потім завершити годування прикладанням до груді. В будь-якому разі корисним для травлення є поєднання годування груддю зі споживанням прикорму.

Для профілактики залізодефіцитної анемії з 6-и з половиною місяців обов’язково вводяться продукти прикорму, які містять залізо (м’ясо, потім печінка, яєчний жовток, риба, добре проварені бобові (квасоля, горох).

Не рекомендовано вживання ніяких видів чаю (чорного, зеленого, трав’яного), кави та відварів дітям до 2 років, так як ці напої перешкоджають процесу всмоктування заліза.

Не слід давати цільне не розведене коров’яче молоко дітям до 9 місяців (фактор розвитку залізодефіцитної анемії).

Першим продуктом прикорму, що пропонується дитині у віці 6 місяців, можуть бути каші (перевагу надавати крупам, які не містять глютену (гречка, рис, кукурудза)), овочеве або фруктове пюре. Вибір (починати з каш чи з овочевого/фруктового пюре) залежатиме від того, як дитина набирає вагу. Якщо недостатній чи повільний набір ваги, то краще почати з каш, якщо добрий чи надмірний набір – з овочів/фруктів. 

Каші

1)     Починати треба з каші, яка містить одну крупу, доцільно з підвищеним вмістом заліза (наприклад з рисової або гречаної каші). Потім вводити каші з інших круп (кукурудзяну, вівсяну).

2)     Змішані каші з декількома крупами треба вводити тільки після того, як дитина уже отримувала каші з кожною крупою окремо.

3)     Каші можна розводити грудним молоком.

4)     Для приготування каші можна використовувати молочну суміш або розведене коров’яче молоко.

Щоб отримати 200 мл розведеного молока, необхідно закип’ятити 70 мл води, додати 130 мл кип’яченого коров’ячого або козиного молока, додати 1 чайну ложку цукру без верху

5)     Не треба давати дитині каші для дорослих.

6)     Каші можна змішувати з овочами або фруктами, але тільки після того, як дитина спробувала кожен з цих продуктів окремо.

7)     Годувати дитину тільки ложкою.

Не рекомендується вигодовування дитини виключно козячим молоком, зокрема через ризик виникнення фолієводефіцитної анемії.

 М’ясо та альтернативні продукти

1)       Важливо, щоб у віці 6 з половиною місяців дитина почала отримувати прикорм з підвищеним вмістом заліза, яке міститься у м’ясі.

2)       Рекомендоване дитині віком 6-9 місяців м’ясо: телятина, курятина, індюшатина, крільчатина, нежирна свинина.

3)       Починати треба з дрібно перекрученого або розім’ятого м’яса, поступово переходячи до шматочків.

4)       М’ясо повинно бути не сухе, а зберігати природну вологість, щоб дитина могла його легко проковтнути.

5)       Не слід давати дитині копчені м’ясні продукти, ковбасу, сосиски, так як вони містять велику кількість жирів і солі.

6)       Треба давати дитині рибу (з 8-10 місяців) та яєчний жовток (з 7 місяців), які також є джерелом заліза.

Яєчний білок є алергенним продуктом і до виповнення дитині 1 року його давати не слід.

Овочі та фрукти

1)     Овочі доцільно вводити перед фруктами, оскільки деяким дітям може не сподобатись смак овочів, якщо вони звикли до солодкого смаку фруктів. Проте це необов’язково стосується усіх дітей.

2)     Починати треба з одного виду овочів або фруктів і лише після того як дитина отримала кожен з них окремо, можна їх змішувати.

3)     Починати треба з негострих на смак овочів (кабачки, гарбуз, картопля, капуста, патисони) і фруктів (яблука, персики, абрикоси, сливи). Кольорове забарвлення овочів/фруктів визначає їх «багатство» харчовими речовинами – чим більше виражений (насичений) колір, тим овоч/фрукт корисніший.

Тобто, безпідставним є відмовлення дітям у «кольорових» фруктах/овочах, як часто вважають, побоюючись алергії, та, тим самим позбавляючи користі, яка є лише в природно забарвлених продуктах.

Дітям корисно вживати і помідори, і баклажани, і капусту (броколі, брюссельську, кольорову (цветную - російською), а не лише білокачанну), і зелений горошок, квасолю та т.ін. Хоча і існує потенційна небезпека харчової непереносимості кожного окремо взятого фрукту/овочу, як індивідуальне явище. З’ясувати це можливо лише шляхом проби (вживання продукту) та відстеження проявів непереносимості – розлади в діяльності шлунково-кишкового тракту, висипи на шкірі, зміна поведінки дитини. Тому кожен новий овоч/фрукт вводять до раціону дитини невеликими порціями та поодинці (або додаючи до інших, з якими дитина вже «знайома») для того, щоб вчасно це помітити. Спочатку дитина може не повністю засвоювати новий продукт і мами часто помічають в дитячому калі неперетравлені овочі/фрукти. Це нормальне явище, яке свідчить про недозрілість дитячого шлунково-кишкового тракту – ще недосконало працює ферментативна система і не «вистачає сили» для повноцінного перетравлювання.

Але саме через досвід вживання продуктів організм дитини вчиться виробляти необхідні ферменти і в необхідній кількості. Важливо лише, щоб неперетравленою в калі залишалась не вся їжа, яку споживає малюк, а тільки окремі інгредієнти. В протилежному випадку потрібно переглянути дитячий раціон – зосередити його на тому, що дитина засвоює.

Але з часом (з кожним додатковим місяцем життя) дитина може почати повноцінно перетравлювати те, що було їй не під силу раніше. Спробуйте додати дитині до раціону те, що вона спочатку не перетравлювала, трохи пізніше.      

4)     Овочеве/фруктове пюре, як низькобілкову страву прикорму, дають не більше, ніж 2 тижні, потім необхідно збагачувати ці страви шляхом додавання в них високобілкових продуктів (м’який сир, м’ясо).

5)     Можна давати дитині протерті свіжі овочі та фрукти, які перед тим треба добре помити і почистити. З часом можна буде давати дитині овочі та фрукти шматочками.

6)     Дужу корисним є збагачення блюд для дитини зеленню – укропом, петрушкою, селерою та ін. Їх потрібно обдати кропом, дрібно посікти та додати до овочевих пюре. Спочатку в дитячому калі можна побачити неперетравлену зелень, але все одно дитина отримує користь від її споживання. Важливо, щоб зелень була якомога природнішого походження, як і будь-що, пропоноване нами дитині. Завжди попереджайте продавця, що Ви купуєте продукти для маленької дитини – як правило, той, хто обробляє свою продукцію чимось небезпечним, все ж таки не зважується пропонувати її малюкам.  

Соки та інші напої

1)    Дитині достатньо рідини, яку вона отримує з грудним молоком. З 6 місяців деякі діти інколи можуть потребувати воду. Не можна давати дитині дистильовану, газовану та мінеральну воду.

2)    Сік доцільно давати дитині тоді, коли вона уже отримує інші продукти прикорму. Сік можна давати у невеликій кількості (80-100 мл у віці до 1 року), пересвідчившись, що дитина випиває достатньо грудного молока (молочної суміші у разі штучного вигодовування). Соки не треба розводити водою та додавати цукор.

3)    Починаючи з 6 місяців необхідно допомагати дитині вчитися пити з чашки.