Гендерний та з позицій прав підхід до просування 

грудного вигодовування

 (переклад Ю. Савельєвої)

І. Загальні основи

А.Вступ

Грудне вигодовування грає критичну роль у збереженні дитячих життів та захисті малюків від захворювань. Грудне вигодовування відіграє також важливу роль у збереженні здоров’я матерів, стримуючи можливість завагітніти, запобігаючи післяпологовим кровотечам, та знижуючи ризик виникнення раку груді і яєчників.

Грудне вигодовування, до того ж, заощаджує сімейний бюджет - гроші, які мали б витрачатись на закупівлю коштовних штучних молочних сумішей, можуть бути витрачені на краще харчування для родини.

Не дивлячись на суттєві переваги, віковічна практика грудного вигодовування знаходиться під загрозою. Компанії виробники штучного дитячого харчування з їх агресивними маркетинговими стратегіями переконують матерів у так званих перевагах покращених штучних сумішей. Все більше матерів задіяні в робочому секторі та все частіше вони вважають для себе зручним годувати своїх малюків з пляшечки, використовуючи штучну суміш.

Особливо це поширено там, де захист материнства заслабкий, або не застосовується взагалі. Ситуація в неформальному та сільсько-господарчому секторі просто жахлива. Крім того, жінки і надалі несуть тягар домашньої роботи та догляду за дітьми і іншими членами родини.

Стан жінок часто ускладнюється нижчим статусом харчування та гіршими показниками здоров’я, яке підривається частими вагітностями. ВІЛ/СНІД робить нові виклики. Підтримка грудного вигодовування з боку сім’ї та оточення часто недостатня. Система охорони здоров’я, навіть удосконалена ініціативою «Лікарня, доброзичлива до дитини» (ЛДД), потребує подальших реформацій, чутливих до потреб жіночого здоров’я та підтримки грудного вигодовування. (Довідка – в Україні станом на липень 2008 року лише 35,8% малюків народжується в «Лікарнях, доброзичливих до дитини» - примітка автора перекладу – Ю.Савельєвої).

Грудне вигодовування вкрай важливе для здоров’я дитини та матері, особливо в умовах бідності, поширення материнської та дитячої захворюваності та смертності.
Стан втілення Міжнародного зведення правил зі збуту замінників грудного молока, яке стримує пропаганду штучного вигодовування, є важливим індикатором просування грудного вигодовування.

Моніторинг 192 країн показав, що лише 27 країн світу мають законодавство, яке відображає всі положення Міжнародного зведення, в той час як 33 країни втілюють більшість положень через відповідні закони. (Довідка – Україна станом на липень 2008-ого року не має законодавства у дусі Міжнародного зведення правил зі збуту замінників грудного молока – примітка автора перекладу – Ю.Савельєвої).

В Цілях тисячоліття ООН (MDG) відмічено:

«Ми визнаємо, що на додаток до розмаїття зобов’язань по відношенню до наших окремих громад, ми маємо колективне зобов’язання по дотриманню принципів людської гідності, справедливості та рівності на глобальному рівні. Як лідери, ми маємо відповідальність перед усіма людьми світу, особливо найуразливішими, та, особливо, дітьми світу, яким належить майбутнє».

Конвенція на захист материнства С183, прийнята Міжнародною Організацією Труда у 2000 році, ратифікована лише дев’ятьма країнами світу: Австрією, Білоруссю, Болгарією, Кубою, Угорщиною, Італією, Литвою, Румунією та Словакією.

Б. Права дітей - базис для грудного вигодовування

З 1990-ого року до початку 21 століття було відмічено масове просування грудного вигодовування через перспективи права, особливо після 1995-96 років, коли дебати про права людини стають популярними у соціальній сфері. Наслідком цього стала низка статей у різних міжнародного рівня постановах, що підтримують права жінок та дітей на харчування та здоров’я. Ці статті пояснюють раціональність руху на підтримку грудного вигодовування.

Ще раніше, у 1948 році Універсальна декларація з прав людини (UDHR) у 25-й статті (1) стверджувала, що «кожен має право на рівень життя, адекватний для збереження здоров’я та благополуччя як самого себе, так і своєї сім’ї, включаючи харчування…». Пізніше це також стверджувалось у Міжнародній угоді з економічних, соціальних та культурних прав 1976-ого року; у статті 11, де говорилось: «Члени-держави цією Угодою визнають право кожного на адекватний рівень життя для себе та своєї сім’ї, включаючи адекватне харчування, одяг та умови проживання…».

В Конвенції з прав дитини, 1989 рік, параграф 1 статті 24 стверджує: «Члени-держави визнають право дитини на найвищий можливий рівень здоров’я та сприяють вилікуванню від хвороб та реабілітації. Члени-держави повинні намагатись гарантувати кожній дитині право доступу до належних послуг системи охорони здоров’я».

Параграф 2 Конвенції говорить: «Члени-держави повинні повністю втілювати це право та, особливо, повинно вжити заходів, що

а) гарантують відповідний допологовий медичний догляд матерям;
б) борються з хворобами та станами дефіциту поживних речовин, включаючи заходи в системі первинної медичної допомоги, через використання існуючих технологій та через забезпечення адекватного поживного харчування та чистої питної води, беручи до уваги загрози та ризики забруднення навколишнього середовища».

Це забезпечення може бути інтерпретовано як таке, що підтримує право дитини на материнське молоко як єдино повну адекватну форму дитячого харчування, та, що матері та діти мають право на умови, які сприяють грудному вигодовуванню (Kent, 2002). Грудне молоко містить елементи, які забезпечують найвищий можливий рівень здоров’я для дітей протягом перших шести місяців життя.

Всесвітня асамблея охорони здоров’я прийняла Міжнародне зведення правил зі збуту замінників грудного молока у 1981 році та схвалила ряд резолюцій у наступні роки, що роз’яснюють та зміцнюють Зведення з метою просування грудного вигодовування через стримування агресивного маркетингу штучного молока.

Всесвітній самміт заради дітей, проведений у 1990-му році закликав до «Уповноваження всіх жінок до виключно грудного вигодовування їхніх дітей до 4-6-имісячного віку та продовження грудного вигодовування поряд з додатковим харчуванням на другому році життя».
Інночентійська декларація з захисту, пропаганди та підтримки грудного вигодовування 1990-ого року окреслила напрямки та цілі просуванні грудного вигодовування. В 1991-му році Виконавче Правління ЮНІСЕФ видало резолюцію (1991/22), яка говорить про Інночентійську декларацію, як про «базис для полісів та акцій ЮНІСЕФ на підтримку вигодовування немовлят та дітей раннього віку».

В 1992-му році Міжнародна конференція з харчування у Римі зобов’язала «суттєво зменшити впродовж цього десятиліття соціальні та інші перешкоди оптимальному грудному вигодовуванню».

План дій з харчування включає наступні пункти відносно грудного вигодовування:
Стаття 30: «Грудне вигодовування є найбільш надійним засобом гарантії безпечності харчування для немовлят та має просуватись і бути захищеним відповідними полісами та програмами».
Стаття 33: «Влада у співпраці з іншими зацікавленими сторонами повинна… запобігти похідним від харчування та води хворобам та іншим інфекціям у немовлят та дітей раннього віку через схвалення та надання можливостей жінкам годувати виключно груддю протягом перших 4-6-и місяців життя їхніх малюків».
Стаття 34 продовжує деталізований підхід до дій на просування грудного вигодовування в 7-ми підпунктах.
Та в 2002-му році Всесвітня асамблея охорони здоров’я прийняла Глобальну стратегію з вигодовування немовлят та дітей раннього віку.

С. Реальний стан жінок світу
Жінки знаходяться в центрі питання грудного вигодовування. Загальновідомо, що ситуація навколо жінки визначає її здатність годувати груддю. Споконвіку жінки успішно годували груддю. Навіть сьогодні в більшій частині світу жінки продовжують годувати груддю своїх малюків.

Та все ж, грудне вигодовування, стає викликом. В більшості випадків грудне вигодовування не є адекватним та виключним протягом перших 6-и місяців життя. Для того, щоб вирішити цю проблему ми маємо поглянути на реалії жіночого життя, щоб визначити, що робить грудне вигодовування складним вибором, та створити світ, де жінки можуть успішно годувати груддю дітей адекватно та так довго, як на це є потреба.

Жінки складають 70% населення всього світу. Жінки, які являються ядром біологічної репродукції, віками та тисячоліттями отримували претензії на власне життя від громади, оточення та сім’ї. Як результат цього процесу - позбавлення повноважень та чисельні тягарі, що включають фінансову вразливість, відповідальність за домашнє господарство, догляд за дітьми та старими. В багатьох громадах лише незначна частка жінок має можливість відстоювати свої соціальні та економічні права, включаючи право на такі базові потреби, як харчування, охорона здоров’я та освіта.

а) Проблема здоров’я

Не дивлячись на існування багатьох міжнародного рівня документів, що проголошують право жінок на харчування та охорону здоров’я, ситуація з материнським здоров’ям є причиною для серйозного занепокоєння. Дефіцит поживних речовин та анемія - загальні причини захворюваності і навіть смертності серед жінок.

Стан харчування жінки має бути пріоритетом, якщо вона очікує на продовження продуктивної та репродуктивної ролі. В 1992 році Всесвітня організація охорони здоров’я зробила доповідь, згідно якої 50% вагітних жінок страждають на анемію, і ця тенденція зберігається до сьогодні. Частина жінок світу не мають вільного доступу до системи допологового догляду.

Контрацепція дуже часто є жіночою відповідальністю, і жінки надалі мають ризик від ненадійної контрацепції та абортів. Вагітність та народження дитини продовжують бути пов’язаними з ускладненнями та смертю, особливо, якщо харчовий статус жінки незадовільний.

б) Соціальні та економічні проблеми

Бідність, низький рівень здоров’я, необхідність міграції жінок задля роботи, високий рівень насильства по відношенню до жінок - все це має негативний вплив на здоров’я жінок та їх благополуччя. Для частини жінок світу життя – це боротьба за реалізацію базових потреб. Реальність ситуації з грудним вигодуванням включає багато складових жіночого життя, особливо в країнах, де складна економічна ситуація, має місце дискримінація по відношенню до жінок, обмежений вибір робочих місць, слабкий законний захист прав жінок.

Навіть у розвинених країнах, де жінки демонструють кращі показники здоров’я, живуть в економічно сприятливих умовах та мають високий соціальний статус, жінки стикаються із гендерною нерівністю.

Наприклад, рівень безробіття вищий серед жінок, ніж серед чоловіків, жінки складають дві третини неоплачуваних домашніх робітників (UNDP Human Development Report 1997). Робоче навантаження жінок непропорційне з таким у чоловіків; жінки мають більше обов’язків по веденню домашнього господарства та догляду за дітьми. Вони не завжди отримують достатньо законної/інституційної та соціальної підтримки, потрібної для того, щоб суміщати продуктивну та репродуктивну роль/роботу адекватно. В багатьох інстанціях жінки отримують нижчу оплату за свою працю.

Д. Проблеми жінок, безпосередньо пов’язані з грудним вигодовуванням

1. Грудне вигодовування та харчування матерів
ВООЗ/ЮНІСЕФ рекомендують годувати малюків виключно грудним молоком до досягнення ними 6-имісячного віку. Після цього відповідне та адекватне харчування рекомендують доповнювати годуванням груддю до 2-ох років та більше.

Жінка, яка годує груддю, продукує близько 700 мл молока на добу протягом перших шести місяців життя малюка та трохи менше надалі. Вона припиняє виробляти молоко в той момент, коли повністю відлучає дитину від груді. В той час, коли жінка годує, вона має потребу у додаткових 500 ккал на день протягом перших 6-и місяців, та додаткових 400 ккал надалі (Manual on Clinical Nutrition Management, 2003; Picciano, 2003).

Дослідження підтверджують, що навіть більшість жінок з проблемами харчування здатні вигодувати своїх малюків груддю адекватно. Як жінки, що ледве отримують вдосталь калорій для підтримки своєї життєдіяльності, знаходять енергію на продукцію грудного молока? Виявляється, що для продукції молока в екстремальних умовах вони використовують жирові відкладення і тканини свого тіла та ресурс вже й без того скомпрометованого здоров’я.

Стан здоров’я та харчування жінок може страждати навіть від виконання щоденних, звичайних, на їх погляд, справ.

2. Грудне вигодовування та робоча зайнятість

Проблеми, з якими стикаються жінки на робочому місці по відношенню до грудного вигодовування, часто комплексні та не легко вирішувані. В різних кінцях світу стан жінок на робочих місцях має свою специфіку. В частині країн існують закони, які охороняють материнство. Наприклад, жінкам надають можливість утримувати малюків в розташованих неподалік робочого місця яслах. Та, нажаль, цим правом користується не так багато жінок.

Не дивлячись на забезпечення умов для підтримки грудного вигодовування, більшість жінок обирає штучне вигодовування. Причиною цьому є необізнаність з переваг грудного вигодовування та можливість дозволити надійне, на їх думку, штучне харчування. В багатьох випадках ці жінки є основною цільовою групою кампаній, спрямованих на пропаганду грудного вигодовування.

Згідно доповіді Організації Об’єднаних Націй (Жінки світу – 2000) «В 1990-их роках характер участі жінок на ринку праці змінився – жінки стали більше, ніж раніше, працювати у 20-ирічному віці, більше у 30-40 років, та менше після 50-и. По наростаючій жінки стають робочою силою протягом дітородного віку». Відмічено, що поряд зі значним зростанням жіночої участі у виробництві, умови їх праці покращуються не так швидко.

Важливо пам’ятати, що більшість жінок світу працює у так званому неорганізованому секторі, такому як сільське господарство, контрактна будівельна праця, домашнє господарство, громадський транспорт. В більшості випадків ясла відсутні, жінки можуть покладатись лише на дорогі приватні послуги. До того ж, ясла не завжди розташовані достатньо поряд з робочим місцем матері, щоб дозволити вигодовування дитини за потребою.

Для частини жінок, особливо тих, хто працює за низьку плату, не має іншого вибору, ніж продовжувати працювати у цих критичних умовах: їхній заробіток життєво важливий для виживання сім’ї.

Особлива увага має бути приділена важкості роботи жінок. Дослідження Організації Об’єднаних Націй (UNDP 2004) доводить, що жінки в містах працюють не менш як 10 годин або 600 хвилин на день. Навіть у розвинених країнах жінки працюють до 470 хвилин на день - 435 хвилин в Австралії та 453 хвилини в Сполучених Штатах Америки. Дослідження показало, що час, витрачений жінками на неринкову активність, складає від 60 до 69%. Для порівняння – чоловіки витрачають на неї 21-31% часу. Більшість цього часу витрачається на домашні справи, виконання яких, частіш за все, не оцінюється належним чином.

Проблема поєднання грудного вигодовування із робочою активністю поглиблюється збільшенням кількості випадків, коли жінка є єдиним заробітчанином в сім’ї. В організованому секторі жінки в першу чергу втрачають роботу при скороченні працівників. Таким чином, жінки мають обирати між грудним вигодовуванням та зароблянням грошей для сім’ї.

Материнська відпустка по догляду за дитиною
Більш ніж 120 країн світу мають законодавство, яке забезпечує материнську відпустку певної тривалості. Та в умовах неорганізованого або неформального сектору зайнятості ситуація з материнською відпусткою доволі складна. Влада досі не знайшла шляхів поширення існуючих переваг материнства у форму, доступну та значиму для жінок, що працюють у неформальному секторі.

3. Насильство по відношенню до жінок

Жінки, незалежно від їхнього віку, раси та економічного статку, стають жертвами насильства. Насильство може бути очевидним, як-то побиття, зґвалтування, тортури, та прихованим, виконавцем якого є соціум – це низький статус жінок, особливо у харчуванні та здоров’ї, чисельні тягарі, незадовільний економічний стан.

Чисельні тягарі жінок сприяють погіршенню стану їхнього здоров’я та збільшенню робочого навантаження. У багатьох випадках жінок примушують працювати вдома та поза його межами. Тим не менше, домашня робота жінок дуже рідко розцінюється як додаткова робота. Не дивлячись на той факт, що жінки можуть робити вагомий внесок у сімейний дохід, їм рідко допомагають у виконанні домашніх справ та, навіть, докоряють неналежним виконанням останніх. Займаючись доглядом за іншими членами сім’ї, власні потреби здоров’я жінки часто ігнорують.

В багатьох культурах суспільство ставить жінок на найнижчу щаблинку. Навіть народження дівчинки може сприйматись негативно.
Інша різновидність насильства по відношенню до жінок – це використання компаніями виробниками замінників грудного молока авторитету медичних працівників для переконання жінок у тому, що їх молоко недостатньо добре або гірше, ніж штучне.

Жінки часто не мають права голосу, коли вирішується питання щодо кількості дітей у сім’ї, часу їх народження та способу вигодовування. Медики, що надають послуги матерям та дітям, часто навіть ті, хто займається просуванням грудного вигодовування, ігнорують цей факт та обирають цільовою групою лише жінок. В результаті стан жінок навіть погіршується, так як вони почуваються винними та безпорадними. Це можна розцінювати як іншу форму насильства по відношенню до жінок.

Насильство по відношенню до жінок в будь-якій формі – відкритій чи прихованій – провокує стрес. Стрес вражає продукцію та секрецію молока, так як гормони, які контролюють ці функції, підпорядковуються центральній нервовій системі. Рефлекс виділення молока є дуже чутливим та може легко пригнічуватись психологічними факторами - неспокоєм, напругою, стресом (Van Esterik and Menon 2003).

Е. Права жінок

Визнаючи реалії жіночого життя, їхні чисельні тягарі, критичний стан здоров’я, насильство, породжене проти них, та, особливо, нестачу повноважень у прийнятті рішень, що стосуються безпосередньо їх та їхніх дітей, ми зобов’язані спрямовувати зусилля на зміну стану жінок.

George Kent, представник ініціативи WABA Child Rights Task Force (Всесвітнього альянсу дій на підтримку грудного вигодовування), відмічає, що жінки також мають право на достатнє харчування та захист здоров’я «…тому, що діти мають безпосередню та пряму залежність від своїх матерів». Харчовий статус немовлят зумовлений не тільки якістю їжі, станом системи охорони здоров’я та догляду, які вони отримують безпосередньо, а й також харчуванням, сервісом з боку системи охорони здоров’я та догляду, який отримує матір.

Харчовий статус немовляти на момент народження залежить від стану здоров’я матері, пренатального догляду та від того, чи отримує майбутня матір достатнє харчування в цілому та захищена від дефіциту заліза окремо» (Kent 2002).

Право жінок на здоров’я специфічно відображено у різноманітних міжнародних документах. Універсальна декларація з прав людини 1948-го року та Міжнародна угода з економічних, соціальних та культурних прав наголошує на праві на здоров’я та благополуччя кожного.

Конвенція з елімінації усіх форм дискримінації проти жінок (CEDAW), прийнята у 1979 році, наголошує на праві на здоров’я та збереження репродуктивної функції. Статті 11 та 12 забезпечують протидію дискримінації на ґрунті вагітності або материнської відпустки, введення материнської оплачуваної відпустки, захист під час вагітності на виробництві, шкідливому для жінок. В них, зокрема, зазначається: «Члени-держави повинні забезпечити жінкам відповідні послуги у зв’язку з вагітністю, пологами та постнатальним періодом, надаючи безкоштовні послуги в разі потреби, так само, як адекватне харчування під час вагітності та лактації».

CEDAW також піднімає проблему залучення жінок та спільної відповідальності: «Незважаючи на той факт, що жінки сприяють благополуччю сім’ї, а також розвитку суспільства, досі не знаходить належного визнання соціальна значимість материнства та ролі обох батьків в сім’ї та вихованні дітей. Визнаючи роль жінок у відтворенні поколінь, потрібно не допускати дискримінації на цьому підґрунті; виховання дітей потребує спільної відповідальності чоловіків та жінок. Необхідно визнати той факт, що зміна традиційних ролей чоловіків та жінок у суспільстві та у домашніх справах потребує досягнення повного рівноправ’я між чоловіками та жінками».

Параграф 2 статті 24 Конвенції з прав дитини 1989 року зазначає потребу «Гарантувати відповідний пренатальний сервіс матерям».
Бейджінська платформа дій 1995 року в стратегічній цілі С.1 говорить про «Розширення доступу жінок протягом всього життя до відповідного якісного сервісу з охорони здоров’я, інформації та споріднених сфер послуг», та в стратегічній цілі С.3 закликає «Започаткувати чутливі до гендерних особливостей ініціативи, спрямовані на протидію захворюванням, що передаються статевим шляхом, ВІЛ/СНІД та на проблеми статевого та репродуктивного здоров’я».

На додаток стратегічна ціль F.6 говорить про «Просування гармонізації праці та домашніх обов’язків для чоловіків та жінок».
Платформа дій також закликає до просування публічної інформації стосовно переваг грудного вигодовування, втілення Міжнародного зведення правил зі збуту замінників грудного молока (108-і стратегічної цілі С.3).

Міжнародна конференція з народонаселення та розвитку (ICPD), Каїр, Єгипет, 1994 рік, має кілька посилань на грудне вигодовування в Програмі дій на підтримку прав матерів та дітей. Вони полягають у наступному:

Розділ І з гендерної справедливості, рівності та уповноваження жінок

А. Повноваження та статус жінок,
В. Дії: 4.4 (g) Зробити можливим за підтримки законодавства, регуляторних та інших відповідних механізмів поєднання жінками ролі виношування дітей, їх грудного вигодовування та виховання з участю у виробничому процесі.
Дії 4.13 Держави мають ввести в силу законодавство на втілення програм та полісів, що надаватимуть можливість особам працездатного віку, незалежно від статі, створювати сім’ї, організовувати робочий графік за гнучким принципом, мати батьківські відпустки, установи для денного догляду за дітьми, материнську відпустку, поліси, що дають змогу працюючим матерям годувати груддю дітей. Подібні права також мають бути забезпечені для тих, хто працює у неформальному секторі».

Розділ V. Сім’я – ролі, права, склад та структура. Секція А. Різновиди структур та складу сімей

Дії 5.3. Влада у взаємодії з працедавцями повинна забезпечувати та просувати заходи, що сприяють сумісництву участі у виробничому процесі з батьківськими обов’язками, особливо для батьків-одинаків з маленькими дітьми. Такі заходи повинні включати страхування та соціальний захист, установи для денного догляду за дітьми, умови для грудного вигодовування матерями на робочому місці, дитячі садки, неповний робочий день, оплачувану батьківську відпустку, оплачувану материнську відпустку, гнучкий робочий графік, послуги для дітей та з репродуктивних питань.

Розділ VII з репродуктивних прав та репродуктивного здоров’я. Секція В з планування сім’ї.

Цілі: 7.14 (f) Просувати грудне вигодовування як засіб збільшення інтервалів між вагітностями.

Дії: 7.23 (h). Програми з планування сім’ї та репродуктивного здоров’я мають робити наголос на освіті з грудного вигодовування та його підтримці, що може одночасно сприяти збільшенню інтервалів між вагітностями, покращенню здоров’я матерів, дітей та виживанню дітей.

Розділ VIII: Здоров’я, захворюваність та смертність. Секція В з виживання та здоров’я дітей

Цілі: 8.15 (с) Просувати грудне вигодовування як стратегію з виживання дітей.
Дії: 8.18 Грудне вигодовування має пропагуватись, бути захищеним та підтриманим задля того, щоб немовлята та діти раннього віку отримували найкраще харчування та специфічний захист проти ряду захворювань. Засобами правової, економічної, практичної та моральної підтримки матерям повинна надаватись можливість годувати малюків виключно груддю до 4-6-и місяців, без іншої їжі та пиття, та продовжувати грудне вигодовування з відповідним та адекватним введенням прикорму до досягнення дітьми 2-х років та більше.

На виконання цієї мети держава має просувати у громаді інформацію з переваг грудного вигодовування; медичні працівники мають пройти тренінг з ведення грудного вигодовування; держава повинна перевірити шляхи та заходи на повне втілення Міжнародного зведення правил зі збуту замінників грудного молока Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Секція С з питань здоров’я жінок та безпечного материнства

Цілі: 8.20 (b) Покращити харчовий статус жінок та рівень їх здоров’я, особливо вагітних та жінок, що годують груддю.

Дії: 8.24 Всі країни мають створити та втілити спеціальні програми, спрямовані на харчові потреби жінок дітородного віку, особливо вагітних та тих, хто годує груддю.

Потрібно приділити особливу увагу попередженню та веденню харчової анемії та іодефіцитних захворювань….

ІІ. Чому гендерні перспективи?

Набуває все більшого значення той факт, що гендерні перспективи в соціальних проблемах допомагають виділити стратегії, які дозволяють отримати бажані результати для соціальних змін та рівності.

Платформа дій, яка стала наслідком Четвертої всесвітньої конференції з жіночих питань у Бейджині (1995) та Програма дій Міжнародної конференції з народонаселення та розвитку (Каїр, 1994) зробили легітимними проблеми всесвітнього жіночого руху тому, що жіночі перспективи, також як і гендерні, є суттєвими в соціальному секторі полісів та програм.

Гендерна перспектива забезпечує основу для розуміння динаміки – чому жінки роблять те, що роблять. На перший погляд може здаватись, нібито жінки самі обирають, що їм робити, але насправді їх вибір дуже обмежений. Визначені соціумом гендерні ролі та вимоги є рушійною силою поза «очевидним» вільним вибором.
Врахування гендерних перспектив в полісах з охорони здоров’я та програмах потребує уваги не тільки з точки зору потреб, які біологічно відрізняються у жінок та чоловіків, а також беручи до уваги широкий соціально-економічний та культурний контекст, що формує можливості та дії різних груп жінок та чоловіків. (Sida, 1997).

Без гендерно-обгрунтованого розуміння того, що бачать жінки, та їхнього життя в цілому, підхід до охорони здоров’я та догляду за дітьми буде фрагментарним, матиме вузький фокус сприймання жінок лише як осіб, які народжують дітей та їх виховують.

Це не принесе соціальних трансформацій, або бажаних змін. Таким чином, якщо грудне вигодовування стане жіночим правом на репродуктивне здоров’я, це буде першим кроком до реалізації її інших прав, які гарантуватимуть її гідне виживання та здоров’я, В цьому питанні рівно важливо визнати, що інші члени сім’ї, особливо чоловік, має обов’язки та відповідальність по створенню умов, в яких жінка може безпечно та задовільним чином годувати груддю.

Визнання обов’язків та відповідальності чоловіків стає особливо важливим в контексті нерівних взаємовідносин між чоловіками та жінками. Чоловік повинен нести рівну відповідальність не тільки по відношенню до домашніх справ та догляду за дітьми, а й до контролю народжуваності, безпечного сексу (особливо в умовах зростання ВІЛ/СНІДу) та ставитись до жінки з повагою, як до рівного партнеру. Це означає, що різні форми насильства по відношенню до жінок мають бути визнаними та переслідуватись.

Має знайти підтвердження той факт, що патріархат є коренем насильства та дискримінації по відношенню до жінок – вдома, на робочому місці, у суспільстві, включаючи корпоративне просування замінників грудного молока. Досягнення кращої практики грудного вигодовування, таким чином, буде викоріненням проблем, спровокованих патріархатом, забезпеченням гендерної справедливості в усіх аспектах програм на просування грудного вигодовування.

ІІІ. Гендерно-перспективні стратегії для просування грудного вигодовування

Схема
Широка схема для аналізу політичної, економічної, соціальної, культурної та гендерної складових стану жінок на національному та міжнародному рівнях має базуватись на:
- харчовому статусі жінок
- стані здоров’я жінок
- правовому статусі жінок
- доступі жінок до економічної незалежності
- доступі жінок до незалежної участі у політиці
- повноваженнях жінок у прийнятті рішень
- включенні чоловіків у спільну відповідальність та ролі
- фокусі повідомлень відносно здоров’я та розвитку
- соціальному статусі жінок (незалежно від взаємовідносин з чоловіками).

Рекомендації Всесвітнього альянсу дій на підтримку грудного вигодовування.

Важливо, щоб пропаганда, захист та підтримка грудного вигодовування брали до уваги потреби обох – матері та дитини. Гендерний та з позицій прав підхід до просування грудного вигодовування потребує мультистратегій, що включають:
1. Поширення інформації
2. Створення мереж
3. Адвокасі
4. Тренінги
5. Дослідження та моніторинг
6. Документування та публікації
7. Соціальну мобілізацію
Частина специфічних дій, що певними силами та групами могли б бути реалізовані між собою.

1. Поширення інформації:

- підвищення рівня знань відносно переваг грудного вигодовування
- підвищення рівня знань відносно потреб харчування та здоров’я жінок, особливо під час вагітності та лактації
- проведення огляду чи досліджень для розуміння проблем, з якими стикаються працюючі жінки чи ті, хто займається веденням домашнього господарства, поєднуючи грудне вигодовування та участь у виробництві у різних обставинах – вдома, у громадських місцях, на робочих місцях, у закладах охорони здоров’я і т.д.
- підвищення рівня знань у громаді з питань правового захисту материнства та потреб в установах для відповідного догляду за дітьми
- підвищення рівня знань роботодавців та поліс-мейкерів
- підвищення рівня знань сімей та громади з підтримки грудного вигодовування.

2. Створення мереж – об’єднання зусиль різних груп, які опікуються проблемами жіночого здоров’я, прав дітей, здоров’я взагалі, чоловічих груп, промислових союзів зі спільних проблем. Створення мереж дозволяє накопичити ресурси, вміння, експертизу, знання з подальшою змогою координації можливостей, сил та солідарності.
- співпраця з організаціями-однодумцями для створення спільних планів дій для просування грудного вигодовування
- започаткування та підтримка обміну інформацією
- оптимізація створення мереж завдяки участі у місцевих, регіональних та міжнародних конференціях та подіях.

3. Адвокасі. Адвокасі є важливою стратегією якщо є бажання змінити поліси, законодавство та практику. Це потребує навичок, терплячості та залучення зусиль мережі.
- Лобіювання перед державою ратифікації Конвенції на захист материнства С 183 (та R 191) Міжнародної організації труда
- робота у напрямку прийняття законодавства на захист материнства та відстоювання його застосування також по відношенню до жінок, які працюють у неформальному та сільському секторі
- започаткування діалогу з особами, що приймають рішення, про виконання специфічних міжнародних угод (згаданих вище)
- проведення моніторингу втілення національного законодавства на захист материнства
- проведення адвокасі-кампанії з орієнтованих на гендер та дітей полісів, законодавства та практик
- захист збільшення людського, фінансового ресурсу та логістики задля забезпечення ясел на робочих місцях, а також у місцях, зручних для жінок у неорганізованому секторі
- забезпечення відповідності методів, часу та повідомлень адвокасі зовнішнім обставинам

4. Тренінги – повинні включати проблеми ідентифікації, аналіз проблеми, дослідження, документи-поліси, аналіз ситуації, переговори та лобіювання (з державними поліс-мейкерами та роботодавцями), цільову аудиторію, комунікаційні матеріали, інтервенції та організаційні можливості.

На додаток до технічного тренінгу з ведення грудного вигодовування проведіть:
- тренінг з гендерних питань для адвокатів грудного вигодовування
- тренінг з гендерних питань консультантами з грудного вигодовування для надання упевненості та допомоги молодим матерям у годуванні груддю
- адвокасі-тренінг з ратифікації та легалізації Конвенції на захист материнства183 та R191
- тренінг з мобілізації з гендерними перспективами.

5. Дослідження та моніторинг:
- проведення гендерно-орієнтованого дослідження або огляду зразків грудного вигодовування для розуміння зниження рейтингу грудного вигодовування та з’ясування можливостей стратегії з просування грудного вигодовування
- виявлення гендерно-орієнтованих індикаторів, що мають відношення до грудного вигодовування, такі як харчовий статус жінок, рівень їх здоров’я, стан репродуктивного здоров’я (такий, як кількість дітей, що залишились живими, кількість вагітностей, використання контрацептивів, випадки ВІЛ/СНІД), статус законів та системи на користь материнства, лікарень, доброзичливих до дитини, Міжнародного зведення правил зі збуту замінників грудного молока, законів, спрямованих на протидію насильству по відношенню до жінок, домашнє насильство, зґвалтування, доступ жінок до послуг системи охорони здоров’я
- об’єднання з групами, що опікуються проблемами здоров’я жінок для включення індикаторів з грудного вигодовування в моніторингові проекти з жіночого здоров’я
- проведення літературного дослідження з умов жінок, що працюють у неформальному секторі
- створення бібліографії з теми грудного вигодовування

6. Документування та публікації:
- відстеження успішних кампаній з просування грудного вигодовування на робочому місці
- поділ досвідом успіху задля надихання інших та створення моделей
- збирання та опублікування успішних схем, корисних для кампанії інструментів та висновків
- організація спільних з іншими групами публікацій.

7. Мобілізація
Деякі інструменти мобілізації, що можуть використовуватись в інтересах гендерної орієнтації:
- Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовування
- Всесвітній рейтинг з грудного вигодовування
- Міжнародний день жінок
- Міжнародний день викорінення усіх форм дискримінації по відношенню до жінок
- рейтинг здоров’я популяції

Гендерний рух асимілює гендерні перспективи в усі аспекти життя та буття, такі як роздуми, персональні взаємовідносини або взаємодія на робочих місцях. Це має бути контекстом для розвитку схем стратегій та планування дій, спрямованих на ефективне просування успішного грудного вигодовування.

Посилання:
1) Baby Friendly Hospitals and Maternities. UNICEF BFHI Update, April 2004
2) Breastfeeding Patterns in the Developing World with Selected Maternal and Child Health Indicators. Washington DC: Population Reference Bureau, 1999. Website www.prb.org
3) Government of India (GOI). Towards Gender Equality. Updated website: http://www.ficci-sedf.org/fsedf/women1.htm
4) Kent, George. Human Rights and Infant Nutrition: Infant Feeding Issues- Link # 1. Penang: WABA, 2002.
5) Manual on Clinical Nutrition Management, Morrison Management Specialists Inc. 2003, http://www.utmb.edu/food/Manual2003/
6) Menon, Lakshmi. Women’s Empowerment – Link # 3. Penang: WABA, 2004
7) Picciano, Mary Frances, “Pregnancy and Lactation: Physiological Adjustments, Nutritional Requirements and the Role of Dietary Supplements”, The American Society for Nutritional Scientists J. Nutr. 133:1997S-2002S, June 2003.
8) Sida. Handbook for Mainstreaming a gender perspective in the health sector. Stockholm: Department for Democracy and Social Development, Health Division, Sida, 1997.
9) State of the Code by Country and Companies. Penang: IBFAN, 2004/
10) UNDP. Human Development Report 1997. New York: UNDP
11) UNDP. Human Development Report 2000. New York: UNDP
12) UNDP. Human Development Report 2003. New York: UNDP
13) UNDP. Human Development Report 2004. New York: UNDP
14) United Nations. The World’s Women 2000: trends and statistics. New York UN, 2000.
15) UN Document HAB/128, Crucial Role of Women in Development of Human Settlements, (1996), http://www.un.org/News/Press/docs/1996/19960607.hab128.html
16) Van Esterik and Menon, Being Mother Friendly: a practical guide for working women and breastfeeding, Penang WABA, 1996
17) WHO/UNICEF. Global Strategy for Infant and Young Child Feeding, 2002.

Про авторів
Lakshmi Menon – активістка жіночого руху, руху на користь споживачів та руху на захист здоров’я вже понад 25 років. Lakshmi – консультант Всесвітнього альянсу дій на підтримку грудного вигодовування, на теперішній час координує програми гендерної спрямованості.

Radha Holla Bhar – займається проблемами розвитку більше 30-и років, фокусуючи увагу на проблемах гендеру, навколишнього середовища, здоров’я, розв’язання конфліктів.