Вчитись бути батьками і сім’янинами потрібно все життя

В рамках ініціативи «СумДУ - заклад дружний до сім’ї» та проекту «Рівні можливості для здобуття професії молодими матерями-студентками у вищих навчальних закладах» ми раді запропонувати вам електронну розсилку (інформаційний бюлетень) «Сім’я як партнерство». Ми переконані, що вчитись бути батьками і сім’янинами потрібно все життя. Тож, пропонуємо долучитись до цього навчання!
Якщо у вас виникнуть запитання – ви можете задати їх нашим спеціалістам - психологам та педагогам соціально-психологічної служби СумДУ, надіславши на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

Теми сьогоднішнього випуску:

1. КОЛИ У ПАРІ З'ЯВИВСЯ ТРЕТІЙ... або народження дитини як нові горизонти для стосунків у парі

2. Роль батька у вихованні дитини


Leleka

КОЛИ У ПАРІ З'ЯВИВСЯ ТРЕТІЙ...
або народження дитини: нові горизонти для стосунків у парі

У даній статті мова піде про трансформацію партнерських стосунків у сім'ї після народження дитини. Ця подія не лише додає іншу роль – материнську/батьківську та пов'язані з нею відповідальність та обов'язки, а й може супроводжуватись переосмисленням партнерських стосунків. Необхідно навчитися одночасно поєднувати та розрізняти ролі материнську/батьківську та дружини/чоловіка.

Гармонія у стосунках пари буде одночасно залежати від того, наскільки швидко вони «включаться» у батьківську роль, та від того, наскільки рівномірно зможуть розподілити свою увагу між дитиною та чоловіком/дружиною. Звісно, у перші місяці життя немовля вимагає особливої уваги. І тут у подружжя є можливість проводити спільно час, піклуючись про дитину, та водночас допомагати один одному.

Наступні поради допоможуть досягнути гармонії у стосунках між чоловіком та дружиною після народження дитини.

1. Розуміння та повага один до одного

Часто трапляється, що один з подружжя більше часу проводить з дитиною вдома, інший – більше на роботі. І професійні зобов'язання, і домашні справи мають свою специфіку. Розуміння власних емоцій та емоцій дружини/чоловіка, а також спільний досвід (наприклад, піклування про дитину) допоможуть “побачити світ очима партнера”. Взаємна чутливість не лише допоможе зрозуміти переживання один одного, а й сприятиме увазі та непідробній зацікавленості у парі. Необхідно з повагою ставитись до потреб чоловіка/дружини і він/вона обов’язково віддячить взаємністю. Важливо пам’ятати, що рівною мірою обидва партнери роблять сім¢ю місцем, де розуміють та підтримують, що є джерелом для особистого щастя та задоволеності життям.

2. Спільний час лише для двох

Багато часу подружжя проводить разом, піклуючись про свою дитину. Проте, важливою умовою є проведення часу лише удвох. Це може бути хоча б один (чи, по можливості, більше) раз на тиждень. Мова йде про декілька годин без дітей, друзів, родичів. Можна організувати похід у кіно, ресторан, кафе, відвідання театру, романтичну вечерю вдома, де є лише він та вона. У час відсутності батьків за дитиною може приглянути хтось із родичів чи няня. Це піде на користь також і дитині, адже вона таким чином вчиться взаємодіяти з більш широким соціальним оточенням.

3. Рівний розподіл побутових справ

Любов передбачає не лише захоплення своїм коханим/коханою, а й піклування про нього/неї. Турбота про кохану людину проявляється, зокрема, і у виконанні побутових справ. Щире взаємне прагнення створити затишок в оселі сприяє забезпеченню рівного розподілу сімейних обов’язків. Перелік зобов'язань для кожного за спільною домовленістю може бути відносно чітко розподілений, а може передбачати гнучкість поведінки, зберігаючи при цьому рівномірне навантаження. Такий підхід дозволяє більше часу зберегти один для одного, а також спонукає цінувати внесок партнера у створення комфортних умов існування сім'ї.

4. Конструктивне обговорення нових ситуацій

Поява немовляти у домі може спричиняти виникнення нових, інколи суперечливих ситуацій, які вимагають прийняття рішення, вироблення нових алгоритмів дій. Це може викликати певну психологічну напругу, що проявляється у вигляді нестриманості, підвищеної емоційності і т. ін. Тут важливо з розумінням ставитись до емоцій один одного, спокійно обговорювати події та вчинки, робити спільні висновки. Вміння вислухати та підтримати партнера є особливо цінним у міжособистісних стосунках.

5. Час, проведений з дитиною поза домом

Сучасне суспільство все більше приходить до розуміння важливості створення дружнього до сім’ї та дитини середовища: комфортні дитячі візочки та можливість вільно пересуватись з ними, дитячі авто-крісла, слінг, рюкзаки-«кенгуру», дитячий простір у громадських місцях. Всім цим потрібно активно користуватись, що дозволить певний час проводити поза домом. Такі походи урізноманітнять проведення часу, переключать увагу батьків, збагатять новими враженнями. Це сприятиме отриманню нових позитивних емоцій, що потім допоможуть створити комфортне середовище вдома.

6. Активний пошук відповідей на нові питання

Нова роль вимагає певних вмінь та знань, яких спочатку може бракувати. Тож за необхідності варто звернутися за допомогою до людей, які мають необхідний досвід, чи до фахівця (наприклад, психолога, медичного працівника і т.ін.), який надасть необхідну консультацію. Таким чином, народження дитини поглиблює стосунки у сім’ї, робить їх більш довірливими, а молодих батьків мудрішими. Варто лише з увагою поставитися до змін, які відбулися. Це шанс для молодих батьків, змінюючись відповідно до нових умов, досягнути більшої досконалості.

Leleka

Роль батька у вихованні дитини

Батьківський авторитет – це впливова сила у вихованні дітей. Своєрідною є природа зв'язку між батьком і дитиною. Помічено, що існує безпосередня кореляція між успіхами людей в особистій та професійній реалізації і ступенем їхньої близькості з батьком у дитинстві.

Ні для кого не секрет, що з татом дитина спілкується інакше й іншими засобами домагається свого. Дуже важливо, щоб батько розумів свою роль у вихованні дитини, а саме те, як залежить усвідомлення світу малюком в залежності від татового прикладу. Батько мимоволі впливає навіть на маля, яке лише лепече і тицяє пальчиком. Особливо не замислюючись, не надаючи цьому значення, тато ліпить з малюка свою копію або відображення своїх вад. Роль батька у вихованні дітей не менш значуща, ніж матері.

І хлопчики, і дівчатка потребують спілкування з батьком, його любові. Добре, якщо діти мають можливість проводити з батьком багато часу, відчувати його ласку і, по можливості, допомагати йому. За статистикою, чоловіки витрачають на спілкування зі своєю дитиною не більше 15 хвилин на день. Нажаль цього замало для гармонійного розвитку особистості дитини. Спілкуючись з батьком, дитина набуває досвід взаємодії з дорослими, підсвідомо засвоює роль чоловіка в сім'ї, вчиться тому, як будуються відносини між чоловіком та жінкою. Саме в сім’ї у дітей закладається модель майбутніх відносин з представниками протилежної статі.

Батькові варто знати, що для дитини важливі не лише сплановані «виховні акції», спільне відвідування центрів розваг чи дорогі іграшки, а й щоденні непомітні прояви особистості батька і його стилю взаємодії в сім’ї та в навколишньому світі.

Іноді батько прагне будь-що зробити свою дитину ідеальною. І це заважає батькові і малюкові просто приємно проводити час разом. Наприклад, тато - прихильник велоспорту і хоче виховати із сина/доньки спортсмена. Ще з раннього віку він починає вчити свою дитину їздити на велосипеді. І якщо у неї не виходить, а тато в цей час висловлює підтримку, малюк отримає задоволення від такого навчання. До того ж у обох з’являється відчуття впевненості у своїх здібностях та своїй успішності. Чадо полюбить заняття спортом, й стане життєрадісним і впевненим у своїх силах. Схвалення батька важливіше, ніж його вказівки і виправлення. Мчати на велосипеді наввипередки з татом - що є найбажанішим для хлопчика/дівчинки, якщо вони грають задля розваги!

Батьки зазвичай люблять жваві ігри з дітьми, і малечі вони теж подобаються. Проте діти легко збуджуються від таких ігор, й зловживання ними можуть приводити до нічних жахів. Пам'ятайте: у віці від 2 до 4 років діти легко втрачають контроль над своїми почуттями, такими, як любов, ненависть, страх. Маленькі діти не чітко відрізняють реальне від фантазії. Якщо батько зображає ведмедя, то дитина в цей момент і справді вважає його ведмедем. Це занадто сильне переживання для такого малюка. Тому емоційні ігри мають бути доброзичливими і не тривалими, навіть якщо дитина просить продовження. Дуже важливо, щоб ці ігри були не переслідуваннями чи бійками, а просто акробатикою. Але негайно припиніть, якщо дитина занадто збудиться.

Поступово роль батька у житті дитини стає все більш значущою. І тут має значення все: і відносини з дружиною, своїми батьками, батьками дружини, спілкування з друзями, ставлення до роботи. Всі люди, зокрема, татусі, дуже різні, і характер взаємовідносин між батьком і дитиною визначається психологічними особливостями як батька, так і дитини.

Та якими б не були особливості характеру батька, його особистісне психологічне благополуччя, щира зацікавленість у дитині. доброзичливе ставлення, відкритість для взаємодії і активна участь у житті дитини, завжди приносять гарний результат, і допомагають татусеві й дитині стати справжніми друзями.

Випуск підготовлено:
фахівцями координаційного центру гуманітарної політики СумДУ, а саме:
• Гендерного ресурсного центру
• Соціально-психологічної служби
• Центру підтримки сім’ї «Студентський лелека»