Вчитись бути батьками і сім’янинами потрібно все життя

В рамках ініціативи «СумДУ - заклад дружний до сім’ї» та проекту «Рівні можливості для здобуття професії молодими матерями-студентками у вищих навчальних закладах» ми раді запропонувати вам електронну розсилку (інформаційний бюлетень) «Сім’я як партнерство». Ми переконані, що вчитись бути батьками і сім’янинами потрібно все життя. Тож, пропонуємо долучитись до цього навчання!
Якщо у вас виникнуть запитання – ви можете задати їх нашим спеціалістам - психологам та педагогам соціально-психологічної служби СумДУ, надіславши на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .
 
Теми сьогоднішнього випуску:

1.    Час разом: проводимо якісно
2.    Чому варто носити дитину на руках

Час разом: проводимо якісно Під "якісним часом" психолог Г.Чепмен має на увазі той час, протягом якого Ви приділяєте людині своє неподільну увагу. Це не той час, коли ви сидите разом на дивані і дивитеся телевізор. Це час, коли Ви ходите на прогулянку тільки ви удвох, або – ходите на вечерю до ресторану, дивитеся один на одного і розмовляєте.

А ще краще - робите щось разом: граєте з дітьми, готуєте складне блюдо, будуєте будинок. Ключовим аспектом якісного часу є близькість. Але близькість інколи плутають з сусідством. Люди, що сидять в одній кімнаті, знаходяться дуже близько один від одного, зовсім не обов’язково близькі.

Близькість визначається сфокусованою увагою. Деякі чоловіки і дружини думають, що проводять час разом, в той час як насправді вони просто живуть по сусідству один з одним. Вони в одному і тому ж будинку, в один і той же час, але вони не разом. Чоловік, що дивиться футбольний матч по телевізору під час розмови з дружиною, не приділяє їй якісного часу, так як вона не отримує його уваги повністю.

Якісний час не означає проведення часу разом, втупившись в очі один одному. Це означає, що ми щось робимо разом і віддаємо всю свою увагу іншій людині. Нехай те, що ми робимо разом, - не часте явище. Ось, що важливо, коли ми проводимо час разом, зайняті однією справою, це сигнал про те, що ми дбаємо один про одного, що нам подобається бути один з одним, що нам подобається робити що-небудь разом. Мета - пережити щось разом, закінчити це з почуттям: "Він піклується про мене. Він хотів робити разом зі мною те, що приносить мені задоволення і робив це з позитивним ставленням". Це - любов, і для багатьох людей - найгучніший прояв любові.

Особливим підтвердженням такої любові є якісна бесіда, в якій важливо почути співрозмовника, зрозуміти його думки і почуття, поділитися у відповідь своїми. У цьому діалозі не настільки важливо знайти рішення проблеми, наскільки показати свою любов, зрозуміти почуття, страхи і переживання коханої людини, бути поруч з нею у цей момент, і бути уважним «У мене дуже важлива робота» - гарна відмовка, щоб не проводити час разом зі своїм чоловіком.

Тим не менш, успіх і матеріальне благополуччя не зможуть замінити близькості. Сплануйте разом зі своїм чоловіком те, як ви зможете виконувати ваші обов'язки: не завдаючи шкоди адекватному якісному часу. Проведення якісного часу разом через обмін думками, слухання та участь у спільних важливих заходах передає те, що ми небайдужі один до одного і нам подобається проводити час разом.

Чому варто носити дитину на руках

Представники старшого покоління навіюють молодим батькам, що не треба привчати дитину до рук, що спати вона повинна у своєму ліжечку, що не можна балувати малюка ... І дійсно, чверть століття тому лікарі те ж саме говорили всім батькам.

Але проходить час, і погляди на виховання на дітей змінюються. Тепер спеціалісти все частіше погоджуються з тим, що дітей на руки брати просто необхідно. Чи можна розпестити дитини, якщо часто брати її на руки?

Фахівці вважають, що до року батькам можна взагалі не хвилюватися з цього приводу - дитина ще не навчилася вередувати, і, якщо вона плаче, значить, чогось їй дійсно не вистачає. Фізичний контакт з матір'ю є цілком природною потребою малюка - притиснувшись до неї і відчуваючи удари її серця, він заспокоюється, розслабляється. Саме з такої позиції дитина готова починати знайомство з навколишнім світом.

Маля переймається довірою до нового для нього світу, якщо всі його потреби швидко задовольняються, йому не доводиться довго плакати, щоб домогтися свого. Постійний тілесний контакт з матір'ю сприяє встановленню особливих відносин між нею та дитиною. Мати, яка часто носить свого малюка на руках, краще відчуває його бажання - вона знає, коли він хоче їсти, а коли спати. «Ручні» діти значно спокійніші і завдають менше клопоту батькам. Звичайно, носити дитину на руках весь день непросто.

Один зі способів полегшити собі життя - купити слінг, який звільнить батькам руки для виконання нескладних домашніх справ. Пізніше, коли дитина навчиться тримати спину, можна скористатися рюкзаком-«кенгуру» Але в усьому треба знати міру, і захоплюватися носінням на руках теж не варто - необхідно поступово привчати малюка залишатися самому в ліжечку або в манежі на якийсь час. Так він зможе навчитися спочатку перевертатися зі спини на живіт і назад, а потім і повзати.

Як відучити дитину від рук? Як тільки дитина навчиться робити перші кроки, тяга до дослідження всього, що її оточує, помітно посилюється. Дитина хоче пізнавати все сама, без батьківської допомоги. Вона все менше часу проводить у мами на руках, хоча періодично, втомившись від прогулянки, із задоволенням влаштується у батьків руках. Потреба у фізичному контакті з батьками з віком дещо притупляється, але і в два, і в три роки дітям все ще необхідні батьківські обійми.

Випуск підготовлено:

фахівцями координаційного центру гуманітарної політики СумДУ, а саме:
•    Гендерного ресурсного центру
•    Соціально-психологічної служби
•    Центру підтримки сім’ї «Студентський лелека»