Мета проекту:

Відпрацювання кращих
практик збалансованого
поєднання молодими
матерями-студентками
навчання з сімейними
зобов’язаннями на базі
дослідницького майданчику
Сумського державного
університету

Поширення кращих практик 
рівних можливостей для
здобуття професії молодими
матерями-студентками в
середовищі адміністрації
вищих навчальних закладів
всієї України

Напрацювання та надання
пропозицій до розробки
державної політики щодо
гендерно-справедливих
можливостей для поєднання
навчання та роботи з
сімейними зобов’язаннями

ПЕРШІ ШКІЛЬНІ ТРУДНОЩІ: ПРОБЛЕМА АДАПТАЦІЇ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Leleka

Вступ до школи і молодший шкільний вік є важливим етапом життєвого шляху дитини. Оскільки школа – це не лише навчальний процес, а й важлива площина життя зростаючої особистості. Це нові умови життя та діяльності, нові контакти, нові стосунки, нові обов’язки. Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став учнем: усе підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам. А це потребує значних зусиль як з боку дитини, так і з боку дорослих.

 Адаптація – процес і результат зникнення напруження. Пристосування дитини до школи відбувається не одразу. Це досить тривалий процес, який пов’язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Лише через 5-8 тижнів поступово підвищуються та стають більш стійкими показники працездатності, у дитини спадає напруга та тривожність. Але це стосується не всіх дітей. Деяким «першачкам» в цей час необхідна підвищена увага та підтримка з боку дорослих. Тому ми пропонуємо декілька порад, які допоможуть дітям пройти складний процес адаптації:

Рекомендації батькам та педагогам:

Ø створення сприятливого психологічного клімату для дитини з боку всіх членів родини;

Ø роль самооцінювання дитини в адаптації до школи (чим нижче самооцінювання, тим більше труднощів у дитини у школі);

Ø формування інтересу до школи, прожитого шкільного дня;

Ø обов’язкове знайомство з дітьми класу і можливість спілкування з ними після школи;

Ø неприпустимість фізичних покарань, залякування, критики на адресу дитини, особливо у присутності інших людей (бабусь, дідусів, однолітків);

Ø виключення таких мір покарання, як позбавлення задоволень, фізичні й психічні покарання;

Ø урахування темпераменту дитини у період адапації до шкільного навчання;

Ø надання дитині самостійності в навчальній роботі й організація контролю за її навчальною діяльністю;

Ø заохочення дитини не тільки за навчальні успіхи;

Ø моральне стимулювання досягнень дитини;

Ø розвиток самоконтролю і самооцінювання, самодостатності дитини.

Маємо надію, що ці поради допоможуть пройти складний етап адаптації та додадуть упевненості маленьким дослідникам.