Днями у Харкові у рамках ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Гендерна політика міст: історія та сучасність» відбулись презентації гендерно-чутливих ініціатив України та зарубіжжя. Представлений досвід ВНЗ та муніципалітетів просто вражав своїм розмаїттям та унікальністю.
Варто зауважити, що організатори заходу – Харківський національний університет міського господарства ім. А.Н.Бекетова – запропонували учасникам та учасницям насичену програму доповідей та обговорень із залученням представників місцевої влади з міст Харкова, Швайг (Німеччина), Вени (Австрія), науковців з Росії, Казахстану, різних регіонів України.
Окремий інтерес уявляла собою програма, реалізована організаторами у партнерстві з Представництвом фонду Ф.Еберта «Гендерний аудит міського простору: презентація результатів проекту». Сумський держуніверситет мав можливість представити свій досвід проекту «Рівні можливості для здобуття професії молодими матерями-студентками у ВНЗ», що реалізується у партнерстві з Євросоюзом.
Цей напрямок роботи СумДУ викликав неабияке зацікавлення у шанованого зібрання та отримав схвальну оцінку від заступниці міського голови з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення м.Харкова пані Світлани Горбунової-Рубан. Міська влада Харкова та Харківський національний університет міського господарства ім. А.Н.Бекетова мають у найближчих планах реалізацію аналогічної ініціативи по створенню дитячих садочків при ВНЗ.
Гендерне бюджетування та гендерний аудит, гендерночутливі ВНЗ, соціокультурний контекст міського простору – ці та інші теми жваво обговорювались впродовж двох днів конференції, що дозволили присутнім зануритись у поки що новий для України вимір створення умов, чутливих до потреб кожної людини. Представлений досвід учасників дозволив ще раз переконатись, що в Україні не лише сформовано уявлення про те, якою має бути гендерна складова нашого повсякденного життя – сфери навчання, роботи, дозвілля, побуту - а й напрацьований досвід, що лише потребує мультиплікації задля того, аби його переваги могли відчути на собі всі українці.
Тож питання втілення гедерночутливих ініціатив, які пройшли випробовування у масштабах окремих закладів чи міст, вже активно обговорюються між зацікавленими сторонами – партнерами, які мали можливість задовольнити свій намір до співпраці завдяки конференції.
