28 січня в м. Чернівці Українська Асоціація Маркетингу та Індустріальний гендерний комітет з реклами провели круглий стіл з питань організації громадського контролю та саморегулювання в рекламній галузі. Захід організовано в партнерстві з представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.

Захід відвідала гендерна експертка проекту Андріана Костенко, яка презентувала звіт за роботу у 2014 році та поділилася планами на 2015 рік. Серед планів моніторинг зовнішньої реклами в Сумській області на предмет відсутності дискримінаційної складової.

Обговорювалися, передусім, питання сексизму в рекламі та нова редакція стандартів недискримінаційної реклами. Так, можуть виникнути питання, на кшталт: а чому саме ця тема актуальна для рекламної галузі України? Невже в країні не знайшлося важливіших проблем?

Так, є важливі проблеми, але й ця – не з останніх. Вже декілька поколінь українців виростають в щільному інформаційному потоці рекламних повідомлень. Дуже часто діти краще знають рекламних персонажів, ніж архаїчних Івасика-Телесика та Котигорошка. Сучасний молодіжний гумористичний фольклор ґрунтується великою мірою на рекламних хохмах і ляпах. Молодь вибудовує свої цінності та світосприйняття, і не в останню чергу за рахунок реклами.

Саме тому важливо, щоб рекламісти розуміли свій рівень відповідальності. Ці всі солоні рекламні слогани, типу «даю в кредит», «візьми до рота», «готуйте язички» – цілком тотожні запльованим під’їздам багатоповерхівок і гопницьким примовкам «ей, в шляпє, закуріть єсть?».

Культурний фронт – він не лише у напрямку боротьби з блатняком у маршрутках і фільмами про батяню-камбата в Чечні. Він і у встановленні та контролі стандартів культури маркетингових комунікацій.

Роботи багато. Питання не тільки в тому, щоб виявити і заборонити. Амбіційний виклик полягає в тому, щоб зробити ефективну рекламу, рекламу, яка продає і, водночас, є інтелігентною.